Житловий будинок, 1870-і рр.
В 1860-і рр. на ділянці розташовувалися одноповерховий дерев'яний будинок з боку вулиці та двоповерховий цегляний флігель вздовж північної (правої) межі подвір'я — перша цегляна споруда в кварталі (збереглася у складі північно-західного дворового крила). 1873 домовласник отримав дозвіл від Міської управи на прибудову до наявного флігеля цегляного двоповерхового будинку. Проект новобудови з центральним балконом та шатровою даховою вежкою на вуличному фасад (втрачена) розробив арх. О. Шіле, котрий і керував роботами. За «Статистичними відомостями» 1884, домоволодіння Я. Кияка складали подвір'я і сад пл. 400 кв. сажнів, двоповерхові цегляні будинок і флігель, а також дерев'яні під бляхою сараї і стайні. У будинку та флігелі було по чотири квартири (дво-, чотири- і п'ятикімнат- ні). В 1890-х рр. на подвір'ї звели нові служби, цегляний сарай за проектом арх. А.-Ф. Краусса (не зберігся). До 1916 садиба належала родині Кияків, квартири й приміщення здавали в оренду, зокрема будівельній конторі відомого київського будівельника Й. Зекцера (містилася тут 1912). У радянський час будинки було націоналізовано. За проектом 1939, розробленим у проектно-кошторисному бюро РЖУ Молотовського р-ну (автор — Тандарін), чоловий будинок надбудовано третім поверхом.
Триповерховий, частково з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані П-по- дібний. Має центральний проїзд на подвір'я та дві асиметрично розташовані сходові клітки (у лівій фасадній частині й у місці прилягання правого дворового крила). Перекриття пласкі, дерев'яні, над проїздом коробові цегляні склепіння з розпалубками. Дах вальмовий по дерев'яних кроквах, з бляшаним покриттям.
Симетричний за композицією головний дев'ятивіконний фасад оздоблено у стилі історизм з рисами неорене- сансу. Його площину розкреслено міжповерховими гуртами й міжвіконними рустованими лопатками. Центр виділено аркою проїзду й арковим вікном другого поверху (первісно слугувало виходом на балкон), фланкованим двома тричвертєвими колонами тосканського ордера. Інші вікна, а також розташовані обабіч проїзду вхідні отвори (лівий веде до двомаршової сходової клітки, правий — в окреме приміщення) прямокутної форми, з замковими каменями в межах первісної двоповерхової частини будівлі. Декор цегляний. Підвіконня другого поверху оздоблено муруванням у вигляді частих вертикальних прорізів. Балкони з металевими ґратами влаштовано всупереч первісному проекту.
Будинок являє цінність як витвір відомого київського архітектора 2-ї пол. 19 ст. О. Шіле.
Тепер більшу частину приміщень займають офіси та установи, на першому поверсі туристичне агентство «Інтер- клуб».
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Рейтарська, 16
-
Садиба 1873—74, в якій проживали Давидов Ю. Л., родина Чистякових, Стороженко А. В.
Рейтарська, 13
-
Житловий будинок 1900, в якому проживали Бєлоусов П. І., Кривошеєв О. С.
Рейтарська, 31/16
-
Садиба Трубецького Є. М. кін. - поч. 20 ст., в якій проживали відомі діячі науки і культури, Стороженко Г. Д.
Рейтарська Вулиця, 27, 29, 29-Б
-
Житловий будинок співробітників ВУАН 1934, в якому проживали відомі вчені
Рейтарська, 11
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали Коломійченко М. С., Коломійченко О. С.
Рейтарська, 17
-
Житловий будинок 1908—09, в якому проживали Виноградов В. В., Тржецеський А. А.
Рейтарська, 18
-
Садиба 2-ї пол. 19 ст., в якій проживав Лисенко М. В.
Рейтарська, 19
-
Житловий будинок 1912—14, в якому містилася редакція журналу «Ґедз», проживали Вербицький О. М., Тимошенко Ю. Т.
Рейтарська, 20/24
-
Садиба Товариства швидкої медичної допомоги 1913—15, в якій містилися Міністерства народного здоров'я Української Держави і УНР
Рейтарська, 22
-
Житловий будинок, 1897—98
Рейтарська, 24/27
-
Житловий будинок 1899, в якому проживав Булгаков М. О.
Рейтарська, 25
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Пурієвич К. А.
Рейтарська, 28
-
Житловий будинок, 1935
Рейтарська, 3/2
-
Садиба поч. 20 ст., в якій містилася редакція «Газетн», проживали Олтаржевський Ф. М., Руберт І. Ю.
Рейтарська, 35-а, 35-б
-
Будинок Київської повітової земської управи 1913—14, в якому проживав і працював Шаповал М. Ю., містився Гідромеліоративний інститут, де навчався Синицин Г. Я.
Рейтарська, 37
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Радзієвський О. Г.
Рейтарська, 6-а
-
Садиба Лінчевських, кін. 19 — поч. 20 ст.
Рейтарська, 7, 7-б
-
Житловий будинок 1891, в якому проживала Мар'яшева Г. М.
Рейтарська, 8/5-а