1949-51 надбудований до чотирьох поверхів. Стримана архітектура симетричного головного фасаду сформована рівними лопатками у міжвіконних простінках та міжповерховими тягами. Центральний вхід з головного фасаду оригінально оформлений у вигляді одноповерхового цегляного тамбура з арковим порталом.

У 1917-30 у квартирі № 5 на другому поверсі будинку проживав з родиною Богомазов Олександр Костянтинович (1880-1930) — живописець, графік, теоретик мистецтва. 1917 деякий час працював учителем малювання в Золотоноші. 1918 разом з М. Бойчуком, В. Кричевським, Г. Нарбутом виконав офіційне замовлення на виготовлення проекту грошових асигнацій у Комітеті по заготівлі державних паперів; викладав у школі друкарських справ; оформив інтер'єр Київського літературно-артистичного клубу «ХЛАМ» (художники, літератори, артисти, музики), брав участь у Першому з'їзді діячів українського пластичного мистецтва, на якому виступив з доповіддю «Основне завдання розвитку мистецтва живопису на Україні». 1919 разом з іншими лівими художниками був залучений до роботи у Всеукраїнському відділі мистецтв Наркомосу, керував оформленням революційних свят у Києві. 1920 деякий час проживав у Боярці. 1920-21 працював в агітпоїзді 12-ї Червоної армії. З 1922 — професор Київського художнього інституту, керівник Майстерні станкового малярства. З 1925— член АРМУ. Проголосив своїм творчим методом «спектралізм» — варіант кубофутуризму. У цей період написав ряд київських пейзажів, серію картин «Пилярі» (у т. ч. «Пилярі», 1927, «Праця пилярів», 1929), «Портрет дочки» (1928); створив ліногравюру «Карл Маркс» (1926) та ін. Автор теоретичного дослідження «Живопис та елементи» (1914, 1928), в якому проаналізував авангардне мистецтво, логіку і психологію художнього мислення. [219].

• Богомазов О.
,
• Бойчук М. Л.
,
• Дмитрієв Д.
,
• Кричевський В. Г.
,
• Нарбут Г. І.