Житловий будинок 1938, в якому проживав Лур'є О. Ю.
Шести-, семиповерховий (через перепад рельєфу) з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Двосекційний з одно-, дво-, три- та чотирикімнатними квартирами. У секції на кожному поверсі розміщено по дві квартири. Сходи двомаршові, ліфтові шахти вбудовано пізніше. Застосовано систему поздовжніх несучих стін. Перекриття дерев'яні, над підвалом – залізобетонні. Побудований у перехідних від конструктивізму до радянського неокласицизму формах.
Композиція чолового фасаду центрально-осьова, симетрична. Головну вісь закріплено аркою проїзду з півциркульним завершенням. По горизонталі фасад членують міжповерхові гурти, фриз та профільований вінцевий карниз на кронштейнах. На рівні першого–другого поверхів тиньк оброблено під рустування. До вертикальних членувань належать лопатки, стрічкове засклення сходових кліток з четвертого до шостого поверхів тощо. Портали входів оздоблено лопатками та горизонтальними сандриками на кронштейнах. Пластику фасаду збагачують розташовані на центральній осі заглиблені лоджії, які на рівні п'ятого–сьомого поверхів огороджено балюстрадами. Вікна обрамлено лиштвами та сандриками на кронштейнах. Дворовий фасад позбавлений декору. Вертикалі сходових кліток підкреслено ризалітами. Будинок – зразок творчого використання форм класичної архітектурної спадщини.
1938 – 58 у квартирі № 15 проживав Лур'є Олександр Юдимович (1897–1958) – акушер-гінеколог, чл.-кор. АН УРСР (з 1939), заслужений діяч науки УРСР (з 1958). Завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту (1938–58), головний акушер- гінеколог Міністерства охорони здоров'я УРСР (з 1949), член правління Київського наукового товариства акушерів-гінекологів, член Ученої медичної ради МОЗ УРСР, заступник відповідального редактора журналу «Педіатрія, акушерство і гінекологія». Одним з перших в СРСР почав досліджувати причини материнської смертності й мертвонароджуваності, вивчав також проблеми знеболювання пологів, організації акушерської служби, лікування онкологічних хворих. Автор першого оригінального методичного керівництва для роботи жіночих консультацій. З ініціативи і за участю вченого в Україні було створено мережу спеціальних курсів для лікарів і акушерів, які працювали за розробленою ним програмою. Відзначений Державною премією СРСР (1941). Ім'я вченого присвоєно акушерсько-гінекологічній клініці Київського медичного інституту (тепер Національний медичний університет ім. О. Богомольця).
Тепер частину першого поверху займають ощадна каса й установи [1711].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали Лифар С. М., Чайка А. А.
Тарасівська, 1-б
-
Житловий будинок 1910–11, в якому проживали відомі вчені, громадсько-політичні діячі
Тарасівська, 10
-
Житловий будинок 1887, в якому проживав Косач М. П., бувала Леся Українка
Тарасівська, 14
-
Садиба 1899–1900, в якій проживали Оксіюк П. Ф., Пироговський О. С.
Тарасівська, 19
-
Житловий будинок 1994, в якому проживали відомі вчені
Тарасівська, 20
-
Житловий будинок 1899–1900, в якому проживала Ахматова А. А.
Тарасівська, 23–25
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Тарасівська, 3-а
-
Садиба поліцейського відділення й пожежної команди Либідської дільниці Києва, 1895–97
Тарасівська, 4, 4-а
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Тарасівська, 40/52
-
Будинок Правління Київського округу шляхів сполучення 1900–03, в якому містилося медичне відділення Вищих жіночих курсів, проживали Лелявський М. С., Муратов О. О.
Тарасівська, 6
-
Житловий будинок, 1910-і рр.
Тарасівська, 6-а
-
Житловий будинок 1914, в якому проживали Іваницький-Василенко С. М., Паше-Озерський М. М., Стешенко І. Н.
Тарасівська, 8
-
Садиба, 1860-і рр. – 1912
Тарасівська, 9