Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали Лифар С. М., Чайка А. А.
1924 обкладений цеглою з простим декором: лопатки, лиштви. Чоловий західний фасад звернений до вул. Тарасівської, північний прилягає до стіни флігеля, розташованого на вул. Л. Толстого, 17.
З 1914 будинок належав подружжю М. і С. Лифарів. М. Лифар служив лісовим кондуктором Трипільського лісництва Київської губ. 1914–17 у квартирі № 1 жив з батьками Лифар Серж (справж. – Сергій Михайлович; 1905–86) – артист балету, балетмейстер, педагог, літератор. У цей час навчався у підготовчому класі Першої Київської гімназії (сучасний бульв. Т. Шевченка, 14), з вересня 1914 – у Восьмій Київській гімназії (сучасна пл. І. Франка, 5). З 1917 жив у свого діда В. Марченка на вул. Ірининській, 3; з 1921 навчався у балетній студії Б. Ніжинської. 1923 виїхав за кордон, де увійшов до трупи «Російський балет» С. Дягілева (створена 1911, існувала до 1929), з 1925 – її прем'єр. 1930–44 – перший танцівник і балетмейстер «Гранд-Опера». С. Лифар відродив балет у Франції, що перебував на той час у занепаді, створив одну з найкращих труп у Європі з високохудожнім репертуаром (здійснив постановку понад 200 балетних вистав). 1956 залишив сцену. З 1960 працював як балетмейстер у різних країнах; 1962–63, 1977 – в «Гранд-Опера». Помер у м. Лозанна (Швейцарська Конфедерація). На пошанування пам'яті митця в червні 1994 у Києві відбувся 1 -й Міжнародний конкурс балету ім. Сержа Лифаря.
1924 – 68 будинок перебував у власності Чайки Андроника Архиповича (1881–1968) – уролога, генерал-майора медичної служби, заслуженого діяча науки УРСР (з 1947). 1911 закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі. 1922–28 – доцент, 1928– 41 – професор Київського інституту вдосконалення лікарів. Під час Великої Вітчизняної війни 1941–45 – головний хірург евакопункту 3-го Українського фронту. 1945–61 – завідувач кафедри урології Київського медичного інституту і головний хірург Окружного військового шпиталю. Досліджував проблеми ушкодження і захворювання нирок та інших органів сечовиділення, гнійної хірургії, розробив оригінальну техніку нефротомії. Очолював Українське і Київське урологічні товариства. Ім'я вченого присвоєно клініці урології Київського медичного інституту. Тепер приватний житловий будинок [1717].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок 1910–11, в якому проживали відомі вчені, громадсько-політичні діячі
Тарасівська, 10
-
Житловий будинок 1887, в якому проживав Косач М. П., бувала Леся Українка
Тарасівська, 14
-
Житловий будинок 1938, в якому проживав Лур'є О. Ю.
Тарасівська, 18
-
Садиба 1899–1900, в якій проживали Оксіюк П. Ф., Пироговський О. С.
Тарасівська, 19
-
Житловий будинок 1994, в якому проживали відомі вчені
Тарасівська, 20
-
Житловий будинок 1899–1900, в якому проживала Ахматова А. А.
Тарасівська, 23–25
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Тарасівська, 3-а
-
Садиба поліцейського відділення й пожежної команди Либідської дільниці Києва, 1895–97
Тарасівська, 4, 4-а
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Тарасівська, 40/52
-
Будинок Правління Київського округу шляхів сполучення 1900–03, в якому містилося медичне відділення Вищих жіночих курсів, проживали Лелявський М. С., Муратов О. О.
Тарасівська, 6
-
Житловий будинок, 1910-і рр.
Тарасівська, 6-а
-
Житловий будинок 1914, в якому проживали Іваницький-Василенко С. М., Паше-Озерський М. М., Стешенко І. Н.
Тарасівська, 8
-
Садиба, 1860-і рр. – 1912
Тарасівська, 9