Поховання Олімпіади (Стригальової) 1828, надгробок, 1830

Січневого повстання

Олімпіада (світське ім'я — Стригальова Ольга Василівна; 29.06.1771, м. Кострома, тепер РФ — 29.08.1828, Київ) — церковна діячка. З купецької родини. З дитинства мріяла стати черницею. Таємно покинула батьківський дім, в березні 1793 вступила у Новодівичий Свято-Олексіївський жіночий монастир у м. Арзамас. 17 березня 1795 прийняла чернечий постриг з ім'ям Олімпіада. З 13 серпня 1813 — ігуменя Свято-Олексіївського монастиря. Вела аскетичний спосіб життя. Була відомою проповідницею. З особливою шаною ставилася до угодників Києво-Печерської лаври, в ім'я яких облаштувала вівтар в одній з церков монастиря, де встановила ковчег з мощами Печерських преподобних. 1828, хвора, приїхала у Київ вклонитися святим мощам, де і померла.
1830 її духовний син — купець В. Кисельов з м. Шуя встановив на могилі надгробок — чавунну плиту й огорожу (не збереглася). 1990 монастир встановив нову невисоку металеву ажурну огорожу із зображенням лаврових вінків та квіткових бутонів-розеток на стовпчиках. Плита орієнтована на схід, прямокутна, виготовлена в техніці художнього лиття, розміщена на цегляному п'єдесталі (розміри: довж. — 2,0 м, шир. — 1,0 м; вис. п'єдесталу — 0,05 м). Рельєфна, з кількома профілями широка прямокутна рамка навколо меморіального напису організовує композицію надгробка. Кути рамки прикрашено зображеннями квітів-розеток. Текст ілюстровано символічною заставкою у вигляді рельєфного п'ятираменного хреста на хмарах та кінцівкою-аксесуаром. Вузьке поле між гуртами периметрального членування заповнено цитатами із Святого Письма й текстами епітафій. 1999 мощі ігумені Олімпіади перенесенно до Свято-Введенського чоловічого монастиря.

 

Також на цій вулиці