Парк ім О.С.Пушкіна, 1902
Історія створення парку починається з 1897, коли голова садової комісії Міської думи С. Ромішовський запропонував прийняти у відання міста ділянку землі по Брест-Литовському шосе (тепер просп. Перемоги) для влаштування тут заміського парку. 1899, у зв'язку з відзначенням 100-річного ювілею від дня народження О. Пушкіна, С. Ромішовський звернувся до міського голови з пропозицією створити на цій ділянці сад під назвою «Пушкінський гай», для чого виділити 2 тис. крб. на п'ять років, а через рік провести тут одноденне свято деревонасадження. Члени спеціальної комісії оглянули ділянку і запропонували виділити під парк 58 десятин. Остаточно питання було вирішено на засіданні Думи 31 травня — 1 червня 1899, яка ухвалила надати під парк 58 десятин 1520 кв. сажнів землі між Брест-Литовським шосе і вул. Дегтерьовською, а парк найменувати Пушкінським. Було оголошено конкурс на кращий проект розпланування парку і встановлено три премії (200, 125 і 75 крб.). Садова комісія Думи визнала найкращим проект міського садівника О. Жуковського під назвою «Чудовому місту прикраса, мешканцям його — на втіху і відпочинок». За умовами конкурсу автор передбачив встановлення в парку пам'ятників письменникам О. Пушкіну і М. Некрасову. В 1901 О. Жуковський спланував парк. 1902 садова комісія розпочала тут створення спортивних та дитячих майданчиків, обладнання павільйонів, альтанок, буфету, кондитерських, фонтанів тощо. Артіль землекопів позначила проїзні та пішохідні доріжки й алеї. У їхній розбивці, що завершилась у серпні 1902, брали участь також солдати 129-го Бессарабського полку, табори якого розташовувалися неподалік, та студенти Київського політехнічного інституту. Поряд з парком на пл. 2 десятини закладено розсадник на 100 тис. саджанців для майбутньої висадки. Для забезпечення водою (потреби в ній складали до 5 тис. відер на добу) облаштували абіссінський колодязь, яким могли користуватися і мешканці району. Було вирішено, що перші дерева в парку посадять діти. Заздалегідь підготували 2 тис. лунок і стільки ж перших саджанців віком 3—4 роки, їх подарували садівники О. Вессер і Е. Крістер.
Урочиста церемонія закладин парку, задумана як перше у місті свято деревонасадження, відбулося 19 жовтня 1902. Основними його учасниками були діти — по 20 учнів від кожного з 53 міських, залізничного й арсенального училищ, загалом 1185 осіб. Дітям подарували брошури «Дерево та його життя» й «Дерева та їх користь», пригощала адміністрація політехнічного інституту. Перше дерево — саджанець ялинки — посадив на пагорбі попечитель київського навчального округу В. Бєляєв. Під звуки військових оркестрів у цей день посадили берези, липи, ясени, каштани, ялини, клени. Учасники акції прикріпили до дерев іменні цинкові таблички.
У 1903 в парку було висаджено: 10 тис. дерев і чагарників з паркового розсадника, 1904 — 8 тис., 1905 — 15 тис. Найінтенсивніше ці роботи проводились у 1911. Парк оточувала відмежувальна канава (завдовжки 1350 сажнів), на ділянці у 118 сажнів по фронту — цегляна огорожа, іншу територію по периметру — жива огорожа. Відкриття парку для широкої публіки планувалося не раніше 1913, після того, як підростуть дерева.
У радянський час площу зменшено до 50 десятин, відбувалося його перепланування. Частину парку передали для потреб профспілкових і піонерських організацій, які проводили тут культурно-масову роботу. 1929 збудовано літній театр на 1200 місць, парашутну вишку, фонтани, впорядковано територію. Після Великої Вітчизняної війни споруджено павільйон, в якому експонувалися військові трофеї — озброєння, обмундирування загарбників, на майданчиках поряд — літаки, танки, гармати тощо. Виставка діяла до 1951. В 1962 здійснено капітальну реконструкцію головного входу в парк, по осі якого, з невеликим відступом від вулиці, того ж року встановлено пам'ятник О. Пушкіну.
Особливість парку — однопорідні за складом насаджень гаї та групи дерев. Виняток — ялина звичайна і сибірська, які ростуть поряд із сибірською модриною, а також в окремих місцях — дуб з липою. Від входу в глибину парку веде широка каштанова алея, замкнена об'ємом танцювального павільйону «Ліра». Праворуч від головної алеї послідовно розташовані березовий та сосновий гаї, ліворуч — гаї та великі групи ялини колючої, сосни, клена гостролистого, каштана та ін. В парку багато атракціонів, павільйонів тощо [1094].
Також на цій вулиці
-
Гретера, Криванека і К° завод. 19—20 ст.
Індустріальна, 2-4, просп. Перемоги, 49/2
-
Пам'ятник Комсомольцям 1920х рр. 1961
На центральній алеї північної частини парку «Нивки»
-
Експериментальний Цех Заводу Верстатів-Автоматів ім. М. Горького, 1935—36
Перемоги, 67
-
Пам'ятник Коротченку Д.С. 1973
Перемоги, 82
-
Фільверта і Дедіни заводу корпус (ЗАТ «АТЕК») 1910
Перемоги, 83/2
-
Житловий будинок спеціалістів (перший), 1930-і рр.
Пр. Перемоги, 30
-
Будинок 1959-61, в якому проживав Параджанов С. Й.
Просп. Перемоги, 1
-
Українська академія радянської торгівлі, 1935—38
Просп. Перемоги, 10
-
Садиба, кін. 19— поч. 20 ст.
Просп. Перемоги, 130 — вул. Краснова, 3
-
Зоологічний парк 1913—14
Просп. Перемоги, 32
-
Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст.
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Довженку О.П. 1964, 1986
Просп. Перемоги, 42
-
Житловий будинок заводу «Більшовик» кін. 1930-х рр., в якому проживали Хохлови В. Г. та О. Г.
Просп. Перемоги, 43
-
Пам'ятник Параджанову С.Й. 1997
Просп. Перемоги, 44
-
Житловий будинок заводу «Більшовик» 1940-і рр.
Просп. Перемоги, 45
-
Київський национальний економічний університет, в якому працював Короїд О. С.
Просп. Перемоги, 54/1
-
Інститут електродинаміки
Просп. Перемоги, 56
-
Пам'ятник Пушкіну О. С., 1962
Просп. Перемоги, 40