Житловий будинок 1895—96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й.
Чотириповерховий (верхній поверх надбудовано пізніше) з мансардою і напівпідвалом, цегляний, тинькований під розшивку швів, у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.
Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Головний фасад симетрично оформлено чотирма напівколонами коринфського ордера з ліпленими декоративними картушами в нижній частині. Напівколони встановлено на п'єдестали, що спираються на кронштейни, прикрашені лев'ячими маскаронами. Вертикалі напівколон зорово підтримано в надбудованому поверсі чотирма скульптурними вазами. Фасад прикрашено ліпленими вставками, характерними для київських будинків 1890-х рр., картушем з ініціалами власника будинку («А. П.»), кованими металевими ґратами балконів другого і третього поверхів. Вхід і парадні сходи — в центрі будинку. У тилу парадних розташовувалися чорні сходи з виходом на подвір'я (не збереглися). Праворуч — арка проїзду з металевою кованою брамою.
Споруда — характерний зразок прибуткового будинку, зведеного в кін.ст. під час київської «будівельної лихоманки».
У кін. 19 — на поч. 20 ст. в будинку проживав Баранецький Осип Васильович (1843—1905) — фізіолог і анатом рослин, педагог, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1897). Перший професор анатомії і фізіології рослин Київського університету (з 1873). У період проживання в цьому будинку був також членом Опікунської ради при Київському навчальному окрузі, товаришем голів Фізико-ме- дичного товариства і Київського товариства природознавців при університеті. Вивчав осмотичні властивості рослинних клітин, фотосинтез, ріст рослин, разом зі своїм учнем А. Фамінци- ним довів складну природу лишайників. У 1880-х — на поч. 1890-х рр. мешкав на сучасних вулицях Саксаганського, 22 та І. Франка, 6 (будинки не збереглися), з 1902 — на вул. Саксаганського, 30.
У 1920—30-х рр. у квартирі № 4 жив Шапіро Микола Йосипович (? — ?) — стоматолог, педагог, завідувач кафедри оперативної стоматології Київського державного медичного інституту (1920—32). Один з організаторів одонтологічного факультету. Досліджував проблеми лікування абсцесів щелепно- лицьової ділянки та щелепних кіст.
Також на цій вулиці
-
Садиба, поч. 20 ст.
Пушкінська, 12
-
Садиба 1884—96, в якій проживали відомі діячі науки і культури, містилася явочна квартира підпільної групи Кудрі І. Д.
Пушкінська, 35, 35-б, 37-а та 37-б
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому перебував Ольжич О.
Пушкінська, 41
-
Житловий будинок працівників Київської міськради 1950—53, в якому проживали Карабиць І. Ф., Копиця Д. Д., Руденко Л. А.
Пушкінська, 1—3/5
-
Садиба 1881—82, 1895—96, в якій проживав Бердяєв М. О.
Пушкінська, 10
-
Житловий будинок 1898—99, в якому проживали Кривошеєв О. С., Рузський Д. П.
Пушкінська, 11
-
Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці
Пушкінська, 14
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки
Пушкінська, 19
-
Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 20
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 21 — 21-б
-
Садиба 1912—13, в якій містилися медичні заклади, де працювали відомі лікарі та вчені
Пушкінська, 22
-
Житловий будинок 1842—43, в якому проживала родина Дуніних-Борковських, перебували Милорадовичі Г. О. і Л. О.
Пушкінська, 22-а
-
Садиба 1913—14, в якій проживали Вериківський М. І., Винниченко В. К., Дерев'янко К. М., Павличенко Л. М.
Пушкінська, 23
-
Садиба, 1888, 1897
Пушкінська, 24-а
-
Садиба 1875—77, в якій містилися правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства й сільської промисловості, Друге Київське комерційне училище, проживав Поспєлов В. П.
Пушкінська, 28/9
-
Садиба 1874, в якій проживав Крутиков П. С., містився Український Червоний Хрест
Пушкінська, 30
-
Садиба 1898, в якій проживали Бертьє Д. С., Домбровський М. П.
Пушкінська, 31-а, 31-б, 31-в
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і культури
Пушкінська, 32-а, 32-б
-
Особняк 1875—91, в якому проживали Гарнич-Гарницькі Є. Ф. і Ф. М., містився Київський окружний комітет Українського товариства Червоного Хреста
Пушкінська, 34
-
Особняк 1875, в якому проживали Гейбель К. Е., Патріарх Володимир, родини Ващенків-Захарченків, Стороженків
Пушкінська, 36
-
Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О.
Пушкінська, 38
-
Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Касіян В. І.
Пушкінська, 39
-
Житловий будинок 1880, в якому проживав Кулаковський Ю. А.
Пушкінська, 40
-
Пам'ятний знак «Повернення Архипенка», 1997
Пушкінська, 42/4