Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Касіян В. І.
П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, частково тинькований, у плані складної конфігурації, трисекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Архітектурне вирішення будинку є зразком раціонального підходу до його оформлення і планування. Структура споруди склалася внаслідок реалізації завдань якомога повнішого використання обмеженої території п'ятикутної в плані ділянки та забезпечення комфортності для мешканців. Три об'єми, що є взаємопаралельними, зорієнтовано вздовж осі північ—південь та з'єднано між собою з півночі вставками такої самої висоти. Таким чином утворилися два внутрішні подвір'я, розкриті у південний бік. З північного боку міститься вузьке подвір'я-колодязь, на яке зорієнтовано вікна господарських приміщень. Сходи кам'яні, освітлюються згори за допомогою засклених ліхтарів.
Оздоблений у стилі модерн. Головний фасад з прямокутними прорізами декоровано стримано, центральну вісь підкреслено порталом парадного входу та еркером на рівні другого—п'ятого поверхів, завершеним аттиком. На правому фланзі — прямокутний проїзд на подвір'я. Площину першого поверху оформлено стрічковим рустом. Фасад пожвавлюють імітація рустування над вікнами другого поверху й тинькування спільних вертикальних ніш вікон третього і четвертого поверхів. Дворові фасади спрощено.
Будинок — зразок вирішення складного архітектурного завдання відповідно до функціонального призначення.
У радянський час будівлю орендував т. зв. Пушкінський житловий кооператив.
У кін. 1920-х — на поч. 1930-х рр. у квартирі № 4 проживав Касіян Василь Ілліч (1896—1976) — художник-графік, педагог, народний художник СРСР (з 1944), дійсний член АМ СРСР (з 1947), Герой Соціалістичної Праці (1974). Жив у Києві з 1927 після закінчення Празької АМ (1926). 1927 отримав за конкурсом посаду керівника майстерні естампної графіки на поліграфічному факультеті Київського художнього інституту, з 1930 професор, завідувач кафедри новоствореного Українського поліграфічного інституту в Харкові. У роки проживання в цьому будинку виконав гравюри на дереві «Перекоп», «Герой Перекопу», «Арсенальці» (усі — 1927), працював над серіями «Донбас», «Дніпрельстан» (ліногравюра), ілюстраціями до «Кобзаря» Т. Шевченка тощо. Після війни мешкав на вул. Володимирській, 14. Тепер на першому поверсі будинку магазин.
Також на цій вулиці
-
Садиба, поч. 20 ст.
Пушкінська, 12
-
Садиба 1884—96, в якій проживали відомі діячі науки і культури, містилася явочна квартира підпільної групи Кудрі І. Д.
Пушкінська, 35, 35-б, 37-а та 37-б
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому перебував Ольжич О.
Пушкінська, 41
-
Житловий будинок працівників Київської міськради 1950—53, в якому проживали Карабиць І. Ф., Копиця Д. Д., Руденко Л. А.
Пушкінська, 1—3/5
-
Садиба 1881—82, 1895—96, в якій проживав Бердяєв М. О.
Пушкінська, 10
-
Житловий будинок 1898—99, в якому проживали Кривошеєв О. С., Рузський Д. П.
Пушкінська, 11
-
Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці
Пушкінська, 14
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки
Пушкінська, 19
-
Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 20
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 21 — 21-б
-
Садиба 1912—13, в якій містилися медичні заклади, де працювали відомі лікарі та вчені
Пушкінська, 22
-
Житловий будинок 1842—43, в якому проживала родина Дуніних-Борковських, перебували Милорадовичі Г. О. і Л. О.
Пушкінська, 22-а
-
Садиба 1913—14, в якій проживали Вериківський М. І., Винниченко В. К., Дерев'янко К. М., Павличенко Л. М.
Пушкінська, 23
-
Садиба, 1888, 1897
Пушкінська, 24-а
-
Садиба 1875—77, в якій містилися правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства й сільської промисловості, Друге Київське комерційне училище, проживав Поспєлов В. П.
Пушкінська, 28/9
-
Садиба 1874, в якій проживав Крутиков П. С., містився Український Червоний Хрест
Пушкінська, 30
-
Садиба 1898, в якій проживали Бертьє Д. С., Домбровський М. П.
Пушкінська, 31-а, 31-б, 31-в
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і культури
Пушкінська, 32-а, 32-б
-
Житловий будинок 1895—96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й.
Пушкінська, 33
-
Особняк 1875—91, в якому проживали Гарнич-Гарницькі Є. Ф. і Ф. М., містився Київський окружний комітет Українського товариства Червоного Хреста
Пушкінська, 34
-
Особняк 1875, в якому проживали Гейбель К. Е., Патріарх Володимир, родини Ващенків-Захарченків, Стороженків
Пушкінська, 36
-
Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О.
Пушкінська, 38
-
Житловий будинок 1880, в якому проживав Кулаковський Ю. А.
Пушкінська, 40
-
Пам'ятний знак «Повернення Архипенка», 1997
Пушкінська, 42/4