Житловий будинок поч. 20 ст., в якому перебував Ольжич О.
1899 майно придбав купець Детерінг. 1908 садибу поділено на дві частини, одну з яких (сучасний № 41, за первісною нумерацією № 39-а) купив лікар І. Гусєв, який був її останнім власником. Імовірно, у 1908—
зведено новий будинок на місці знесеної дерев'яної забудови. В радянський час перебудований у зв'язку із пристосуванням під комунальні квартири.
Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, незвичний за формою плану, зумовленою абрисами будівельної ділянки. Складається з двох житлових секцій, поєднаних об'ємом чорних сходів, одна з яких (трапецієподібна у плані) виходить на вулицю, інша (прямокутна) — на подвір'я. На кожному поверсі в обох секціях спочатку було по одній п'ятикімнатній квартирі з усіма вигодами. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям, з добудованою з боку подвір'я мансардою над чоловою секцією.
Оздоблений у стилі модерн. Екстер'єри споруди визначає характерна для модерну асиметрія побудови, що відповідає внутрішній структурі. Звернений до вулиці головний фасад ліворуч фланковано тривіконною розкріповкою з проїздом на подвір'я, праворуч — вужчою розкріповкою з парадним під'їздом, який освітлюється вертикальною смугою засклення з дрібним заповненням. Композиційну роль розкріповок, які надають фасаду вертикальної спрямованості, підкреслено дугоподібними модерністичними щипцями, що височать над стилізованим карнизом-викружкою. Асиметрію посилює різноманітна конфігурація віконних і дверних прорізів, довільне розташування балконів різних окреслень — по одному на кожному поверсі. Зіставлення фактур відкритого цегляного мурування, тинькованих елементів і ліплення перетворює фасад на ефектну декоративну композицію. Ліплений рельєф вільно поширюється по стіні й концентрується на лівому фланзі. Серед флоральних мотивів ліплення, характерних для витворів раннього модерну, трапляється листя популярного в Києві каштана. Оздоблення доповнюють візерунчасті ґрати балконів і парапету, що простягається між щипцями. Дворовий фасад з довгими бічними балконами позбавлений прикрас.
Інтер'єри чолової секції було оформлено у стилі модерн. У парадному під'їзді на стінах збереглися вишукані ліплені гірлянди, які складаються з квітів та листя, а також коване огородження сходів. Значну мистецьку цінність мало оформлення квартири господаря, що займала другий поверх (частково відреставрована в кін. 1990-х рр.). Тут майже без змін збереглися планування та художнє оздоблення: ліплені декоративні композиції на стелях і стінах житлових кімнат зі стилізованими зображеннями плодових дерев, квітів, рослинних пагонів, майолікові та поліхромні теракотові груби, паркетна підлога, столярне заповнення вікон та дверей з фурнітурою. Кахлі для груб виготовлено на заводах Й. Андржейовського в Києві та Л. Косого у Кописі Могильовської губ.
Чоловий фасад дворової секції — з ознаками стилю модерн, за композицією асиметричний. На лівому фланзі — ризаліт входу з подвійною вертикальною смугою засклення, яка закінчується арковим прорізом і подібна за формою до вітража парадного під'їзду. Ризаліт розкреслено вертикальними лопатками з накладним візерунком кола. Вікна прямокутні, на четвертому поверсі аркові. На стінах сходової клітки під нашаруванням тиньку проглядаються залишки трафаретного пофарбування.
Будинок є одним з найкращих зразків модерну в Києві.
У 1941—42 тут була одна з конспіративних квартир Ольжича Олега (справж. — Кандиба Олег Олександрович; 1907—44) — політичного діяча, поета, публіциста. Прибувши до Києва разом з похідними групами ОУН, брав участь в організації українського національного життя в окупованому нацистами місті, зокрема Української національної ради, Культурної референтури ОУН тощо. На поч. 1942 після масових арештів членів ОУН виїхав до Львова.
Тепер на першому поверсі фасадного об'єму будинку магазин, на верхніх поверхах офіси і квартири, у дворовому крилі квартири й інженерно-будівельна.
Також на цій вулиці
-
Садиба, поч. 20 ст.
Пушкінська, 12
-
Садиба 1884—96, в якій проживали відомі діячі науки і культури, містилася явочна квартира підпільної групи Кудрі І. Д.
Пушкінська, 35, 35-б, 37-а та 37-б
-
Житловий будинок працівників Київської міськради 1950—53, в якому проживали Карабиць І. Ф., Копиця Д. Д., Руденко Л. А.
Пушкінська, 1—3/5
-
Садиба 1881—82, 1895—96, в якій проживав Бердяєв М. О.
Пушкінська, 10
-
Житловий будинок 1898—99, в якому проживали Кривошеєв О. С., Рузський Д. П.
Пушкінська, 11
-
Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці
Пушкінська, 14
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки
Пушкінська, 19
-
Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 20
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 21 — 21-б
-
Садиба 1912—13, в якій містилися медичні заклади, де працювали відомі лікарі та вчені
Пушкінська, 22
-
Житловий будинок 1842—43, в якому проживала родина Дуніних-Борковських, перебували Милорадовичі Г. О. і Л. О.
Пушкінська, 22-а
-
Садиба 1913—14, в якій проживали Вериківський М. І., Винниченко В. К., Дерев'янко К. М., Павличенко Л. М.
Пушкінська, 23
-
Садиба, 1888, 1897
Пушкінська, 24-а
-
Садиба 1875—77, в якій містилися правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства й сільської промисловості, Друге Київське комерційне училище, проживав Поспєлов В. П.
Пушкінська, 28/9
-
Садиба 1874, в якій проживав Крутиков П. С., містився Український Червоний Хрест
Пушкінська, 30
-
Садиба 1898, в якій проживали Бертьє Д. С., Домбровський М. П.
Пушкінська, 31-а, 31-б, 31-в
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і культури
Пушкінська, 32-а, 32-б
-
Житловий будинок 1895—96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й.
Пушкінська, 33
-
Особняк 1875—91, в якому проживали Гарнич-Гарницькі Є. Ф. і Ф. М., містився Київський окружний комітет Українського товариства Червоного Хреста
Пушкінська, 34
-
Особняк 1875, в якому проживали Гейбель К. Е., Патріарх Володимир, родини Ващенків-Захарченків, Стороженків
Пушкінська, 36
-
Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О.
Пушкінська, 38
-
Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Касіян В. І.
Пушкінська, 39
-
Житловий будинок 1880, в якому проживав Кулаковський Ю. А.
Пушкінська, 40
-
Пам'ятний знак «Повернення Архипенка», 1997
Пушкінська, 42/4