Будинок школи поч. 20 ст., 1981, в якій навчалася Корольова М. В.
1937— 40 у школі № 47, що містилася в цьому будинку, навчалася Корольова Маріонілла Володимирівна (Гуля Корольова; 1922—42) — кіноактриса, героїня Великої Вітчизняної війни. З дитинства близькі ласкаво називали її Гулею, під цим іменем вона і ввійшла в історію. Ще в дитинстві здобула славу кінозірки. Дочка відомого у довоєнний час режисера, вона ще у чотирирічному віці вперше знялась у фільмі «Каштанка» за повістю А. Чехова реж. О. Преображенської (1926). Через рік зіграла наймолодшу героїню в її ж фільмі «Баби рязанські» (1927). Навчаючись у школі, зіграла головну роль Василинки у кінофільмі «Дочка партизана» Одеської кіностудії ВУФКУ (1932). За цю роль була нагороджена путівкою у Всесоюзний табір «Артек». 1936 знялась у фільмах «Я люблю» реж. Л. Лукова (роль Варьки) і «Соняшний маскарад» реж. Є. Григорович. У той час знімалося не більше чотирьох—п'яти фільмів на рік, і кожного актора глядачі всієї країни знали в обличчя. 1940 поступила у Київський гідромеліоративний інститут. Вийшла заміж, чоловік з початком Великої Вітчизняної війни пішов на фронт, загинув у перших боях 1941. Разом з матір'ю й вітчимом евакуювалася в Уфу, народила сина, залишила його на піклування своєї матері, записалася добровольцем на фронт. 1942 була санінструктором 776го полку 214-ї стрілецької дивізії, яка билася під Сталінградом. 23 листопада під час битви за висоту 56,8 поблизу хут. Паншино під вогнем противника винесла з поля бою багатьох поранених. Коли вбили командира, і в строю залишилося кілька бійців, підняла їх в атаку на висоту, увірвалась у ворожі окопи і гранатами закидала противника. У цьому бою була смертельно поранена. 1943 посмертно нагороджена орденом Червоного Прапора.
Похована поблизу хут. Паншино неподалік від Сталінграда (тепер Волгоград). На могилі встановлено пам'ятник. У радянський час життя і подвиг Гулі Корольової служили прикладом у патріотичному вихованні молоді. О. Ільїна, сестра письменника С. Маршака, яка знала Гулю в дитинстві, зустрічалася в Уфі, написала про неї книгу «Четверта висота» (1946, мала кілька перевидань), їй був присвячений однойменний фільм, знятий на Кіностудії ім. М. Горького (1977). В Уфі на вул. К. Маркса, 42, де вона жила під час евакуації, встановлено меморіальну дошку.
Тепер — школа № 53 [1836].
Також на цій вулиці
-
Садиба поч. 20 ст., в якій містилися Вищі жіночі курси, Фребелівське товариство, Фребелівський інститут, Київський авіаційний інститут ім. К. Ворошилова, Головна редакція Української Радянської Енциклопедії
Б. Хмельницького, 51-а
-
Садиба 1896, 1912—15, в якій проживав Пфейффер Г. В.
Б. Хмельницького, 59-а
-
Житловий будинок старих більшовиків 1936, в якому проживали Петрусенко О. А., Строкач Т. А., Трохименко К. Д.
Б. Хмельницького, 66
-
Пам'ятне місце загибелі Мирона Д. 1942
Б. Хмельницького
-
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К.
Б. Хмельницького, 10
-
Житловий будинок 1884, 1910, в якому проживали Вагнер Ю. М., Таранов Г. П.
Б. Хмельницького, 12—14
-
Пам'ятник Патону Б.Є. 1982
Б. Хмельницького, 15/55
-
Садиба 1902—04, в якій містилися готель «Ермітаж», де зупинялися відомі діячі науки і культури, редакція журналу «Огни»
Б. Хмельницького, 26
-
Житловий будинок 1900, в якому проживали і перебували відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 27/1
-
Житловий будинок 19— поч. ст., в якому проживав Іщенко І. М.
Б. Хмельницького, 29/2
-
Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Данилевич В. Ю.
Б. Хмельницького, 30/10
-
Житловий будинок 1876—1901, в якому проживав Шапошников В. Г.
Б. Хмельницького, 31/27
-
Житловий будинок, 1913
Б. Хмельницького, 32
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Високович А.-В. К.
Б. Хмельницького, 33/34
-
Флігель житловий, 1895
Б. Хмельницького, 34
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Зіньківський В. В.
Б. Хмельницького, 35/1
-
Садиба 1899—1900, в якій проживали Кузьмик М., Пазовський А. М.
Б. Хмельницького, 36
-
Анатомічний театр 1851—53, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Б. Хмельницького, 37
-
Житловий будинок, 1934—36
Б. Хмельницького, 38
-
Житловий будинок 1971, в якому проживали Ляшенко І. Ф., Смолич Д. М. (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 39
Б. Хмельницького, 39
-
Житловий будинок 1893—94, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 42/32
-
Житловий будинок 1888—90, в якому проживав Максимович М. І.
Б. Хмельницького, 46
-
Житловий будинок 1957, в якому проживав Ворвулєв М. Д.
Б. Хмельницького, 47
-
Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери
Б. Хмельницького, 5
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя
Б. Хмельницького, 50
-
Житловий будинок 1904—05, в якому проживав Липинський В. К., містився Державний літературно-художній музей Т. Г. Шевченка
Б. Хмельницького, 52
-
Житловий будинок, 1890-і рр.
Б. Хмельницького, 56
-
Київський велотрек, 1913
Б. Хмельницького, 58
-
Фундуклеївська жіноча гімназія 19 ст., 1949—50, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 6
-
Особняк 1894, в якому проживали Артинов М. Г., Любченко П. П., Образцов В. П.
Б. Хмельницького, 60
-
Житловий будинок «Роліт» 1931—34, 1935—39, в якому проживали відомі діячі культури
Б. Хмельницького, 68
-
Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г.
Б. Хмельницького, 72
-
Готель Гладинюка Г. П. 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Грушевський М. С., діяла літературно-мистецька група «Гроно», у кореспондентському пункті газети «Комсомольская правда» працював Гайдар А. П.
Б. Хмельницького, 8
-
Житловий будинок 1892, кін. 1930-х рр., в якому проживав Маслов С. І.
Б. Хмельницького, 84
-
Колегія Павла Ґалаґана 2-ї пол. ст., в якій навчалися, працювали, проживали відомі діячі науки і культури, містилися Генеральне секретарство і Міністерство військових справ УЦР—УНР
Б. Хмельницького, 9
-
Житловий будинок кін. 1890-х рр., 1939, в якому проживав Бажан М. П.
Б. Хмельницького, 94