Житловий будинок 1892, кін. 1930-х рр., в якому проживав Маслов С. І.
Первісний триповерховий об'єм споруджено коштом нового домовласника за проектом та під наглядом арх. В.Ніколаєва. У кін. 1930-х рр. будинок надбудовано двома поверхами. П'ятиповерховий з напівпідвалом, мурований, пофарбований, у плані Т-подібний. Первісно мав широкий з лучковим завершенням і кованими ґратами проїзд на подвір'я ліворуч від головного входу. Тепер проїзд закладено і перероблено на вхід до приміщень «Приватбанку». Односекційний. Планування двобічне. Перекриття пласкі.
В оформленні чолового фасаду використано елементи стилю класицизм. Композиція центрально-осьова, центральну вісь виділено вузькою розкріповкою зі здвоєними вікнами: на другому поверсі з лучковими перемичками, на третьому та п'ятому — з півциркульними. Вікна фланковано рустованими лопатками, ідентичними бічним. Змодельоване в цеглі декоративне оздоблення складають міжвіконні вставки, замкові камені, міжповерховий карниз, поребрики, сухарики, «діамантові квадри» лопаток. Оформлення фасадів доповнюють ґрати балконів. Споруда — характерний зразок житлового будинку кін. 19 ст.
1914—41, 1944—57 у квартирі № 6 на третьому поверсі проживав Маслов Сергій Іванович (1880—1957) — літературознавець, бібліограф та бібліотекознавець, чл.-кор. АН УРСР (з 1939), член Українського наукового товариства в Києві (з 1908), дійсний член (пізніше — секретар) Історичного товариства Нестора-літописця (з 1908), чл.-кор. Санкт-Петербурзького товариства любителів стародавньої писемності, член Київського науково-філософського товариства (з 1912).
У період проживання в цьому будинку викладав у навчальних закладах Києва, зокрема: завідував кафедрою Київського університету (1914—50) і заснованого ним при цьому вузі Історико-літературного товариства (з 1917); професор (1918—24), згодом — голова професорської ради (1919—20) ректор (1921—22) Київського археологічного інституту. Засновник Музею війни та революції (1919); позаштатний співробітник (з 1923), і голова секції історії книги з історії книги Українського наукового інституту книгознавства (1926—36); завідувач відділу стародруків (1926—37), потім — науковий консультант Всенародної бібліотеки України; завідувач відділу стародавньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР (1939—50). Активно співпрацював в установах Академії наук: член комітету з охорони пам'яток історії та мистецтва при УАН (з 1919), дійсний член науко-во-дослідної кафедри мовознавства (з 1922), член археографічної комісії ВУАН (з 1930), голова комітету для опису видань, що вийшли в Україні в 16—18 ст. (з 1924). Досліджував початковий період історії українського книгодрукування, проблеми розвитку полемічної, драматичної й віршової української літератури 16—18 ст. Автор праць з бібліографії, палеографії, фольклору, мовознавства.
Тепер — житлово-офісний будинок [1849].
Також на цій вулиці
-
Садиба поч. 20 ст., в якій містилися Вищі жіночі курси, Фребелівське товариство, Фребелівський інститут, Київський авіаційний інститут ім. К. Ворошилова, Головна редакція Української Радянської Енциклопедії
Б. Хмельницького, 51-а
-
Садиба 1896, 1912—15, в якій проживав Пфейффер Г. В.
Б. Хмельницького, 59-а
-
Житловий будинок старих більшовиків 1936, в якому проживали Петрусенко О. А., Строкач Т. А., Трохименко К. Д.
Б. Хмельницького, 66
-
Пам'ятне місце загибелі Мирона Д. 1942
Б. Хмельницького
-
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К.
Б. Хмельницького, 10
-
Житловий будинок 1884, 1910, в якому проживали Вагнер Ю. М., Таранов Г. П.
Б. Хмельницького, 12—14
-
Пам'ятник Патону Б.Є. 1982
Б. Хмельницького, 15/55
-
Будинок школи поч. 20 ст., 1981, в якій навчалася Корольова М. В.
Б. Хмельницького, 16/18
-
Садиба 1902—04, в якій містилися готель «Ермітаж», де зупинялися відомі діячі науки і культури, редакція журналу «Огни»
Б. Хмельницького, 26
-
Житловий будинок 1900, в якому проживали і перебували відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 27/1
-
Житловий будинок 19— поч. ст., в якому проживав Іщенко І. М.
Б. Хмельницького, 29/2
-
Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Данилевич В. Ю.
Б. Хмельницького, 30/10
-
Житловий будинок 1876—1901, в якому проживав Шапошников В. Г.
Б. Хмельницького, 31/27
-
Житловий будинок, 1913
Б. Хмельницького, 32
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Високович А.-В. К.
Б. Хмельницького, 33/34
-
Флігель житловий, 1895
Б. Хмельницького, 34
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Зіньківський В. В.
Б. Хмельницького, 35/1
-
Садиба 1899—1900, в якій проживали Кузьмик М., Пазовський А. М.
Б. Хмельницького, 36
-
Анатомічний театр 1851—53, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Б. Хмельницького, 37
-
Житловий будинок, 1934—36
Б. Хмельницького, 38
-
Житловий будинок 1971, в якому проживали Ляшенко І. Ф., Смолич Д. М. (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 39
Б. Хмельницького, 39
-
Житловий будинок 1893—94, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 42/32
-
Житловий будинок 1888—90, в якому проживав Максимович М. І.
Б. Хмельницького, 46
-
Житловий будинок 1957, в якому проживав Ворвулєв М. Д.
Б. Хмельницького, 47
-
Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери
Б. Хмельницького, 5
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя
Б. Хмельницького, 50
-
Житловий будинок 1904—05, в якому проживав Липинський В. К., містився Державний літературно-художній музей Т. Г. Шевченка
Б. Хмельницького, 52
-
Житловий будинок, 1890-і рр.
Б. Хмельницького, 56
-
Київський велотрек, 1913
Б. Хмельницького, 58
-
Фундуклеївська жіноча гімназія 19 ст., 1949—50, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 6
-
Особняк 1894, в якому проживали Артинов М. Г., Любченко П. П., Образцов В. П.
Б. Хмельницького, 60
-
Житловий будинок «Роліт» 1931—34, 1935—39, в якому проживали відомі діячі культури
Б. Хмельницького, 68
-
Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г.
Б. Хмельницького, 72
-
Готель Гладинюка Г. П. 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Грушевський М. С., діяла літературно-мистецька група «Гроно», у кореспондентському пункті газети «Комсомольская правда» працював Гайдар А. П.
Б. Хмельницького, 8
-
Колегія Павла Ґалаґана 2-ї пол. ст., в якій навчалися, працювали, проживали відомі діячі науки і культури, містилися Генеральне секретарство і Міністерство військових справ УЦР—УНР
Б. Хмельницького, 9
-
Житловий будинок кін. 1890-х рр., 1939, в якому проживав Бажан М. П.
Б. Хмельницького, 94