Київський велотрек, 1913
У кін. 19 ст. яр засипали, на його периферії почалося будівництво, центральна частина тривалий час лишалася незабудованою. Ініціатором спорудження циклодрому виступив київський громадянин І. Біленко, який 1912 одержав дозвіл Губернського правління на будівництво велосипедного треку та дерев'яного павільйону на незабудованій ділянці яру. Урочисте відкриття циклодрому
було присвячено 300-річчю Дому Романових. У березні 1913 І. Біленко отримав дозвіл на побудову апаратної будки на майданчику циклодрому для демонстрації картин відкритого синематографа. Через місяць споруду завершили. Таким чином, І. Біленко ор-ганізував своєрідний культурно-спортивний комплекс. У цьому ж році в Києві проходила перша Всеросійська олімпіада, на київському велотреці відбувалися змагання.
1939 проведено реконструкцію за проектом, розробленим у Держархмай- стернях м. Києва, у якому намічалося зробити капітальні огорожу і вхід з вулиці, побудувати великий «Будинок фізкультури» в північній частині велотреку тощо. Плани частково здійснено: первісне ґрунтове покриття велотреку замінено на асфальтове. 1949 проведено капітальний ремонт. Пошкоджене під час війни асфальтове покриття замінено на бетонне, покращено огляд з глядацьких трибун та поліпшено умови спостереження за спортсменами на віражах. 1978—80 реконструйований як резервний для Олімпійських ігор у Москві із заміною покриття треку на дерев'яне — з сибірської модрини (200 куб. м), що дало змогу збільшити швидкісні показники треку до 85 км за годину. 1991—99 ЗАТ «Київінвест-2» проведено ремонтні роботи, під час яких непридатне до експлуатації дерев'яне покриття замінено на бетонне. Бетонування їздової доріжки здійснено з використанням спеціального бетону з полімерними добавками, за спеціальними технологіями.
Зберігає унікальну первісну геометричну форму. Довж. доріжки — 286 м, шир. на віражах — 8 м, кут максимального нахилу — 38 градусів. Трибуна вміщує бл. 1 тис. глядачів.
Комплекс велотреку — одна з перших спортивних споруд Києва, оригінальний зразок вирішення рекреаційно- спортивної зони в умовах щільної забудови. За висновками Федерації велосипедного спорту України, є одним з найкращих у Європі.
На велотреці виховувалося не одне покоління відомих спортсменів [1858].
Також на цій вулиці
-
Садиба поч. 20 ст., в якій містилися Вищі жіночі курси, Фребелівське товариство, Фребелівський інститут, Київський авіаційний інститут ім. К. Ворошилова, Головна редакція Української Радянської Енциклопедії
Б. Хмельницького, 51-а
-
Садиба 1896, 1912—15, в якій проживав Пфейффер Г. В.
Б. Хмельницького, 59-а
-
Житловий будинок старих більшовиків 1936, в якому проживали Петрусенко О. А., Строкач Т. А., Трохименко К. Д.
Б. Хмельницького, 66
-
Пам'ятне місце загибелі Мирона Д. 1942
Б. Хмельницького
-
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К.
Б. Хмельницького, 10
-
Житловий будинок 1884, 1910, в якому проживали Вагнер Ю. М., Таранов Г. П.
Б. Хмельницького, 12—14
-
Пам'ятник Патону Б.Є. 1982
Б. Хмельницького, 15/55
-
Будинок школи поч. 20 ст., 1981, в якій навчалася Корольова М. В.
Б. Хмельницького, 16/18
-
Садиба 1902—04, в якій містилися готель «Ермітаж», де зупинялися відомі діячі науки і культури, редакція журналу «Огни»
Б. Хмельницького, 26
-
Житловий будинок 1900, в якому проживали і перебували відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 27/1
-
Житловий будинок 19— поч. ст., в якому проживав Іщенко І. М.
Б. Хмельницького, 29/2
-
Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Данилевич В. Ю.
Б. Хмельницького, 30/10
-
Житловий будинок 1876—1901, в якому проживав Шапошников В. Г.
Б. Хмельницького, 31/27
-
Житловий будинок, 1913
Б. Хмельницького, 32
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Високович А.-В. К.
Б. Хмельницького, 33/34
-
Флігель житловий, 1895
Б. Хмельницького, 34
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Зіньківський В. В.
Б. Хмельницького, 35/1
-
Садиба 1899—1900, в якій проживали Кузьмик М., Пазовський А. М.
Б. Хмельницького, 36
-
Анатомічний театр 1851—53, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Б. Хмельницького, 37
-
Житловий будинок, 1934—36
Б. Хмельницького, 38
-
Житловий будинок 1971, в якому проживали Ляшенко І. Ф., Смолич Д. М. (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 39
Б. Хмельницького, 39
-
Житловий будинок 1893—94, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 42/32
-
Житловий будинок 1888—90, в якому проживав Максимович М. І.
Б. Хмельницького, 46
-
Житловий будинок 1957, в якому проживав Ворвулєв М. Д.
Б. Хмельницького, 47
-
Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери
Б. Хмельницького, 5
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя
Б. Хмельницького, 50
-
Житловий будинок 1904—05, в якому проживав Липинський В. К., містився Державний літературно-художній музей Т. Г. Шевченка
Б. Хмельницького, 52
-
Житловий будинок, 1890-і рр.
Б. Хмельницького, 56
-
Фундуклеївська жіноча гімназія 19 ст., 1949—50, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Б. Хмельницького, 6
-
Особняк 1894, в якому проживали Артинов М. Г., Любченко П. П., Образцов В. П.
Б. Хмельницького, 60
-
Житловий будинок «Роліт» 1931—34, 1935—39, в якому проживали відомі діячі культури
Б. Хмельницького, 68
-
Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г.
Б. Хмельницького, 72
-
Готель Гладинюка Г. П. 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Грушевський М. С., діяла літературно-мистецька група «Гроно», у кореспондентському пункті газети «Комсомольская правда» працював Гайдар А. П.
Б. Хмельницького, 8
-
Житловий будинок 1892, кін. 1930-х рр., в якому проживав Маслов С. І.
Б. Хмельницького, 84
-
Колегія Павла Ґалаґана 2-ї пол. ст., в якій навчалися, працювали, проживали відомі діячі науки і культури, містилися Генеральне секретарство і Міністерство військових справ УЦР—УНР
Б. Хмельницького, 9
-
Житловий будинок кін. 1890-х рр., 1939, в якому проживав Бажан М. П.
Б. Хмельницького, 94