Проскурня нова, 1913
Для випічки щорічно використовувалося бл. 3,5 тис. пудів пшеничного борошна. 9—11 квітня 1920 будинок пошкоджено снарядами. Вилучені дерев'яні проскурні печатки 7 лютого 1929 були передані до Лаврського музею культів та побуту. З 1925 до кін. 1930-х рр. тут розміщувався хлібзавод № 7, третій поверх був пристосований під житло. 1942—43 споруда зазнала руйнувань.
1946-50 перший поверх слугував складом. На поч. 1950-х рр. за проектом. Республіканських спеціалізованих науково-реставраційних виробничих майстерень (архітектори Є. Лопушинська, І. Шмульсон) корпус відбудовано для лабораторії Інституту чорної металургії АН УРСР з деякими змінами внутрішнього планування.
Будинок триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Дах вальмо-вий, критий бляхою. Односекційний, сходову клітку зміщено відносно цент ральної осі. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень.
Міжповерхові перекриття пласкі, у цокольній частині — цегляні склепінця по металевих балках. Сходи залізобетонні з мозаїчними східцями. Вирішений у цегляному стилі. Два відкриті для огляду фасади мають ритмічно-ярусну тектоніку.
Головний (північний) фасад за композицією асиметричний у зв'язку із зміщенням на схід входу, акцентованого вгорі прямокутним аттиком з позначеною на ньому датою побудови. Основним мотивом архітектурного оздоблення є вертикальні ряди вікон. На першому поверсі вони великі за розміром, тристулкові, на другому та третьому — менші, двостулкові, у спільному заглибленні, оздобленому смужками сухариків. Луч-кові перемички клинчасті, на другому поверсі — з замковими каменями. Го-ризонтальні членування фасаду позначено над цокольною частиною валиком, зубчастим гуртом між першим і другим поверхами та вінцевим карнизом з сухариками, вище якого влаштовано металеве ґратчасте огородження даху. З боку північного фасаду для природного освітлення цокольного поверху зроблено приямок.
Проскурня — важлива споруда господарського призначення у складі історичної забудови монастиря.
Тепер — навчальний корпус Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України [1426].
Також на цій вулиці
-
Верхня територія Лаври, 11–20 ст.
Січневого повстання
-
Ближні печери, 11—20 ст.
Січневого повстання
-
Гостиний двір, 19—20 ст.
Січневого повстання
-
Споруди за мурами монастиря
Січневого повстання
-
Дальні печери, 11—12 ст.
Січневого повстання
-
Брама нижня (Печерна, або південна), 1792—95
Січневого повстання
-
Брама східна, 1898
Січневого повстання
-
Будинок іконописних школи й майстерні та ключні 1880—83, в якому містився Музей архітектури Лаврського музею культів та побуту, працювали і проживали відомі діячі культури
Січневого повстання
-
Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури
Січневого повстання
-
Бібліотека митрополита Флавіана 1908—09, в будинку якої містилася Реставраційна майстерня Всеукраїнського музейного містечка, де працювали Касперович М. І., Кржемінський К. І.
Січневого повстання
-
Брама в'їзна (північна) до господарського двору, 1884
Січневого повстання
-
Будинок намісника Києво-Печерської лаври 17—19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Лаврська іконописна школа, відділ письма й друку Лаврського музею культів та побуту, працювали і проживали відомі діячі науки та культури
Січневого повстання
-
Будинок півчих митрополичого хору 1902—03, в якому працювали Іадор (Ткаченко), Феогност (Ніколаєнко), містився Музей України (Збірка Потоцького П. П.)
Січневого повстання
-
Будинок митрополита 1727— 1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури
Січневого повстання
-
Велика лаврська дзвіниця, 1731—45
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Готель 1906–08
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Друкарня 18–19 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Економічний корпус 18-19 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії, 18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії крилошан 1720-21, в яких проживав Флавіан (Приходько)
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії «майстрові» (старо-крилошанський корпус) 1727-80, 1848
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Ківорій водосвятний, 1897
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Лікарня братська 1841-42, 61, де містився відділ нумізматики Лаврського музею культів та побуту
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мури оборонні верхньої території, 1698–1701, 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії полатного та шафаря (будинок келаря), 1759—61
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Крамниця іконна, 1902-03
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур оборонний, 12-13 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Надгробки Долгорукова Д. І. та Долгорукової Н. Б., 1774
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Крамниця книжкова 1811-12
Січневого повстання
-
Пекарня, келія, книжкова крамниця (Ковнірівський корпус), 17-18 ст.
Січневого повстання
-
Підземні споруди верхньої території Лаври, 11-18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Кухня Трапезної палати, кінець 17-19 ст.
Січневого повстання
-
Поховання Столипіна П. А. 1911
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Лазня братська, 1887-88
Січневого повстання
-
Поховання Щербаківського Д. М. 1927
Січневого повстання
-
Словолитня, 18—19 ст., з брамою, 1865
Січневого повстання
-
Собор Успіння Пресвятої Богородиці, 11–20 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Льодовня, 1893
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Оранжерея, 1914, 1950-і роки
Січневого повстання
-
Трапезна палата з церквою в ім'я преподобних Антонія та Феодосія Печерських 1893—95, 1902—10, де проживали Варфоломей (Іванов), Володимир (Кобець), Феодосій (Михайлов- ський)
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня покрівельна (бляшана), середина 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня столярна, 1904
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня столярна друкарська, кінець 18 – 19
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур з брамою біля Великої лаврської дзвіниці, 18 – початок 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур підпірний тераси з оглядовим майданчиком, 18 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Набиральня та коректорська, 1897-98
Січневого повстання
-
Церква Благовіщення Пресвятій Богородиці, 11—20 ст.
Січневого повстання
-
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Надгробок Іпсіланті К. О., 1818, 1997. На подвір'ї будинку півчих митрополичого хору
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Палітурня, 1903-04
Січневого повстання
-
Поховання Іскри І. І. та Кочубея В. Л. 1708
Січневого повстання
-
Церква (трапезна), 12 ст.
Січневого повстання