Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
У високій частині міста на наріжній похилій ділянці на перегині вулиць М. Грушевського і Садової. Головним, парадним, напівкруглим фасадом звернений у бік вул. М. Грушевського і Марийського парку. Одне з двох крил простяглося вздовж вул. Садової, друге — у глибину кварталу. Спорудження Будинку Ради Народних Комісарів УРСР пов'язане з перенесенням столиці України з Харкова до Києва 1934. Будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР. Нове призначення його визначилося під час будівництва. Автори проекту — архітектори-художники І. Фомін та П. Абросимов. Це був перший об'єкт республіканського адміністративного центру, який формувався у Липках. Споруджено неподалік від краю Київського плато, зайнятого такими силуетними ансамб-лями і будівлями, як Києво-Печерська лавра, Військово-Микільський та Михайлівський Золотоверхий монастирі, церква Святого Андрія Первозванного. Будинок РНК не має такої силуетності і в панорамі міста сприймається як досить важка споруда. Завдяки увігнутій дугоподібній центральній частині він асоціюється скоріше з підпірними будівлями серед. 19 ст. Київської фортеці на Печерську. Найбільший у Києві адміністративний будинок має загальний об'єм 235 тис. куб. м. Центральний корпус десятиповерховий, бічні крила — семи, восьмиповерхові. Система планування коридорна, з двобічним розміщенням робочих приміщень. Привертають увагу архітектурні деталі головного фасаду. Застосовано модернізовані ордерні композиції — іонічні поодинокі й спарені колони та пілястри, а також високі напівколони, розчленовані на численні кам'яні брили й увінчані модернізованими корінфськими капітелями. Бази колон і капітелі чавунні. Нижні поверхи будинку облицьовано великими необробленими блоками тульчинського лабрадориту, цоколь, пояски і портали — полірованим гранітом. Литі металеві флагштоки й ажурну браму виконано 1947. 1997 верхні поверхи пофарбовано світлим кольором. Значно простіший вигляд мають інтер'єри будинку, майже позбавлені декоративно-художнього оздоблення.
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР цінний в історико-архітектурному відношенні як первісток у формуванні республіканського адміністративного центру в Липках і як яскравий приклад творчого використання принципів класичної архітектури. Тут містився найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади УРСР — Рада Народних Комісарів (Раднарком), з 25 березня 1946 - Рада Міністрів УРСР, з 1991 — Кабінет Міністрів України. Головами Ради Міністрів у різний час працювали: 1939— 44 Л. Корнієць; 1944—47 — М. Хрущов; 1947—54 — Д. Коротченко; 1961 -63 та 1965— 72 В. Щербицький та ін. Тепер — Будинок Уряду України. [438].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу