Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Займає наріжну ділянку біля з'єднання вул. М. Грушевського з Кріпосним пров., поряд з Маріїнським парком. Раніше тут була садиба, де 1868—69 жив з родиною глава мусуль-манської держави у Дагестані, керівник визвольної війни кавказьких горців проти колонізаторської політики царизму імам Шаміль, захоплений у полон російськими військами 1859. Зведено житлово-будівельним кооперативом робітників і службовців заводу «Арсенал» за проектом арх. М. Анічкіна, інж. Л. Толтуса. Чотириповерховий, цегляний, 118-квартирний, секційний. Відзначається оригінальною композицією внаслідок застосування виключно наріжних секцій, які у плані утворюють курдонери й виступи. Кожна секція має перепад позначок підлог на висоту сходового маршу, що дало змогу влаштувати входи у дві квартири з основного майданчика та в одну — з проміжного. Квартири дво- і трикімнатні. Зовнішній вигляд будинку вирішено під впливом архітектури конструктивізму. Засобами виразності є загальна конфігурація, акцентне трактування сходових кліток, що виступають по висоті об'ємів, ритмічна будова утилітарних елементів та привабливе поєднання відкритої жовтої й червоної цегли (тепер пофарбованої).
Один з найбільших і найкращих будинків Києва, що характеризує масове житлове будівництво в Україні третього десятиліття 20 ст. У напівпідвалі первісно розміщувалися їдальня, дитячі ясла і садок на 50 місць, правління кооперативу, пральня та ін. На першому поверсі з боку вул. М. Грушевського — два магазини.
В 1990 на будинку з боку Кріпосного пров. встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Шаміля (ск. В. Клоков, арх. М. Кислий) [436].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу