Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
Автори — ск. О. Олійник, арх. І. Ланько. Заг. вис. — 4,5 м, напівпостаті — 4,02 м, постаменту — 0,48 м, стилобата — 0,40 м.
Петровський Григорій Іванович (1878— 1958) — більшовицький партійний і радянський державний діяч. Родом з Харкова, працював робітником, з 1895 брав участь у соціал-демократичному русі в Харкові, Катеринославі, Маріуполі, Миколаєві, Донбасі. 1912—14 — депутат 4-ї Державної думи від робітничої курії Катеринославської губ., очолював більшовицьку фракцію, разом з якою був заарештований, до 1917 перебував на засланні у Туруханському краї. Під час революції за дорученням ЦК РСДРП(б) працював в Україні. 1917—19 — нарком внутрішніх справ РСФРР, один з організаторів ВЧК, ініціатор циркуляра про заручників. 1919—38 — голова ВУЦВК, 1920—38 — член Політбюро ЦККП(б)У, 1921–37 — заступник голови ЦВК СРСР, 1937—38 — заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. Провідник більшовицької політики в Україні у питаннях української державності, руйнування заможних селянських господарств тощо. З 1940 — заступник директора Музею революції СРСР. 1926 на честь «всеукраїнського старости» м. Катеринослав перейменовано на Дніпропетровськ. Ім'ям Г. Петровського названо вулицю в Києві.
Пам'ятник, виконаний з великих блоків сірого габро, встановлено на низькому стилобаті з чорного полірованого граніту.
Напівпостать зображеного під час виступу Г. Петровського конструктивно пов'язана з постаментом у формі трибуни, у нижній частині полірованого чолового боку якого — анотаційний напис накладними бронзовими літерами. Пластичний образ вирішено в реалістичній манері з лапідарним моделюванням форми, фактурним контрастом шліфованої та рустованої поверхонь. Конструктивність побудови підкреслюється незамаскованими швами гранітних блоків.
Пам'ятник пов'язаний з образним вирішенням архітектурного довкілля, передбачає круговий огляд [1030].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу