Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М. (архіт., іст.). Вул. М. Грушевського, 9. Напроти в'їзду до Микільської брами Київської фортеці, одним фасадом повернутий до Марийського парку, другим — до вул. М. Гру-шевського. Зведений за проектом арх. О. Бекетова.
П'ятиповерховий, цегляний, наріжний, з неоднаковими крилами, семисекційний, з дво-, три-, чотири- і п'ятикімнатними квартирами. Кожна сходова клітка має входи з двору і з вулиці. Прийнято конструктивну систему поздовжніх несучих стін. Перегородки та пере-криття дерев'яні. На першому поверсі у наріжній частині будинку розміщено магазин. Об'ємно-планувальне вирішення ґрунтується на композиційному виділенні округлого наріжного об'єму, що з'єднує крила під кутом менше 90°. Його значущість доповнюється ступінчастим вежоподібним завершенням зі шпилем, іншим типом вікон і балконів. Характерну для житлових будинків цього періоду ярусність фасадів підкреслено горизонтальними тягами і карнизом великого виносу. При всій цілісності й підпоряд-кованості головного фасаду його наріжному центру спостерігається певна самостійність у вирішенні просторово виділених площин по центральній осі фасадів крил — створення окремого композиційного ядра у вигляді накладних величезних портиків. Вони вирізняються прорисовкою елементів та деталей, що пояснюється різною містобудівною значущістю фасадів. По вул. М. Грушевського портик поглинає майже всю площину фа-саду, надаючи житловому будинку урочистого монументального характеру. На фасаді крила вздовж парку портик видається більш масштабним і логічним, чому сприяє заміна напівколон розкріповками — основним ритмічним мотивом головного фасаду. Дворові фасади позбавлені декору і відповідають планувальній структурі будинку. Фасади покрито теразитовим тиньком, що відзначається тонким моделюванням кольору і фактури поверхні стін. Внутрішнє планування будинку збережено. Як в усій композиції, так і в стилістиці архітектурних елементів та деталей відбилося прагнення автора до творчого застосування прийомів класицистичної архітектури.
1944 -50 у квартирі № 7 на третьому поверсі жив Бойченко Олександр Максимович (1903—50) — письменник, комсомольський діяч, генеральний секретар ЦК ЛКСМУ (1930—32). З 1931 прикутий тяжкою хворобою до ліжка. З 1937 працював у київському видавництві «Молодий більшовик». Автор повісті-трилогії «Молодість»), присвяченої комсомольцям України 20-х рр. 1959 на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з червоного граніту з бронзовим барельєфним портретом О. Бойченка (ск. В. Оснач, арх. І.Шмульсон) [443].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу