Пам'ятник викладачам, співробітникам та студентам Київського політехнічного інституту, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, 1967
Вис. стели — чоловий бік — 4,87 м, тильний — 2,95 м, розміри у плані — 1,62 х 6,7 х 0,65 х 8,85 х 1,04 м.
У роки війни багато викладачів, співробітників і студентів Київського політехнічного інституту воювали проти нацистів у складі військових формувань діючої армії, партизанських загонів, у підпільних організаціях і групах. Понад 80 з них загинуло.
Під час оборони Києва у 1941 віддали життя: випускник КПІ, член штабу оборони міста Т. Шамрило; директор КПІ (1937-1941), військовий інженер 3-го рангу М. Шпилько; випускники КПІ П. Шапошников та П. Шумський, викладач інституту М. Селезньов; студенти Є. Горяніна, Ю. Журавський, М. Кот, І. Малахов та ін. В боях за визволення України -- заступник директора КПІ у передвоєнні роки А. Мельников, студенти С. Бенієв, А. Власенко, І. Квятковський, І. Книш, С. Кресак, П. Петрушевський, випускники та аспіранти С. Нєженцев, А. Піщанський, П. Овсянников та ін.
У катівнях гестапо під час окупації Києва загинули вихованці КПІ, учасники підпільних організацій В. Хохлов (1943), Ф. Рєзниченко (1942), А. Осипенко (1943) та ін.
Пам'ятник - стела з монолітного тонованого бетону у вигляді неправильного витягнутого п'ятикутника. На чоловому боці стели горельєф з двома скульптурами на повний зріст. Ліворуч - солдат з автоматом в опущеній правій руці і прапором у піднятій лівій, полотнище якого утворює верхній край торця, сходячи нанівець на прилеглу грань. Праворуч - дівчина, яка стискає ремінь закинутої за плече гвинтівки. Поділ сукні, що розвивається, і відкинута в бік ліва рука створюють активний динамічний ритм ліній і форм, який продовжується рядками написів на сусідній грані. Незважаючи на обмежені можливості матеріалу, постаті вирізняються реалістичною переконливістю у проробці форми і відтворенні побутових деталей та емоційністю. Скульптурна і прилегла до неї грань разом утворюють фасадний бік композиції. Її динамічна спрямованість вперед досягається внаслідок різниці висот чолової та тильної граней. На фасадному поздовжньому боці накладений бронзовий орден Великої Вітчизняної війни і присвятний напис бронзовими літерами. На тильному - слова поета А. Малишка: “Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі”
- Бенієв С. ,
- Власенко А. ,
- Горяніна Є. ,
- Журавський Ю. ,
- Квятковський І. ,
- Книш І. ,
- Кот М. ,
- Кресак С. ,
- Малахов І. ,
- Мельников А. ,
- Нєженцев С. ,
- Овсянников П. ,
- Осипенко А. ,
- Петрушевський П. ,
- Піщанський А. ,
- Рєзниченко Ф. ,
- Селезньов М. ,
- Хохлов В. Г. ,
- Шамрило Т. ,
- Шапошников П. ,
- Шпилько М. П.
Також на цій вулиці
-
Гретера, Криванека і К° завод. 19—20 ст.
Індустріальна, 2-4, просп. Перемоги, 49/2
-
Пам'ятник Комсомольцям 1920х рр. 1961
На центральній алеї північної частини парку «Нивки»
-
Експериментальний Цех Заводу Верстатів-Автоматів ім. М. Горького, 1935—36
Перемоги, 67
-
Пам'ятник Коротченку Д.С. 1973
Перемоги, 82
-
Фільверта і Дедіни заводу корпус (ЗАТ «АТЕК») 1910
Перемоги, 83/2
-
Житловий будинок спеціалістів (перший), 1930-і рр.
Пр. Перемоги, 30
-
Будинок 1959-61, в якому проживав Параджанов С. Й.
Просп. Перемоги, 1
-
Українська академія радянської торгівлі, 1935—38
Просп. Перемоги, 10
-
Садиба, кін. 19— поч. 20 ст.
Просп. Перемоги, 130 — вул. Краснова, 3
-
Зоологічний парк 1913—14
Просп. Перемоги, 32
-
Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст.
Просп. Перемоги, 37
-
Парк ім О.С.Пушкіна, 1902
Просп. Перемоги, 40
-
Пам'ятник Довженку О.П. 1964, 1986
Просп. Перемоги, 42
-
Житловий будинок заводу «Більшовик» кін. 1930-х рр., в якому проживали Хохлови В. Г. та О. Г.
Просп. Перемоги, 43
-
Пам'ятник Параджанову С.Й. 1997
Просп. Перемоги, 44
-
Житловий будинок заводу «Більшовик» 1940-і рр.
Просп. Перемоги, 45
-
Київський национальний економічний університет, в якому працював Короїд О. С.
Просп. Перемоги, 54/1
-
Інститут електродинаміки
Просп. Перемоги, 56
- Будинок учбового скотного двору, 1900
-
Парк, поч. 20 ст.
Просп. Перемоги, 37
-
Житловий будинок (№ 1) 1898-1899
Просп. Перемоги, 37
-
Житловий будинок (№ 2) 1898—1900
Просп. Перемоги, 37
-
Житловий будинок (№ 4; колишній № 3) 1910
Просп. Перемоги, 37
-
Механічні майстерні, 1898—1901
Просп. Перемоги, 37
-
Їдальня, 1907
Просп. Перемоги, 37
-
Науково-технічна бібліотека ім. Г. Денисенка, 1980
Просп. Перемоги, 37
-
Приймальний покій (амбулаторія), 1907
Просп. Перемоги, 37
-
Хімічний павільйон, 1898—1899
Просп. Перемоги, 37
-
Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1.
Просп. Перемоги, 37
-
Житловий будинок (№ 5; колишній № 4) 1910
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Кирпичову В. Л., 1998
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Лебедєву С. О., 2002
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Менделєєву Д. І., 1995
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Патону Є. О., 2002
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник першій Київській Раді робітничих депутатів, 1985
Просп. Перемоги, 37
-
Пам'ятник Тимошенку С. П., 1998
Просп. Перемоги, 37