Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931—34
На терені саду було влаштовано зимову сцену, відкриту естраду, комерційні приміщення. Тут виступав популярний жіночий хор, в якому дебютувала співачка, виконавиця російських народних пісень і романсів Н. Плевицька. На поч. 1930-х рр. садибу передали під забудову заводу «Ленінська кузня». Тут були споруджені заклади для виховання та навчання дітей співробітників підприємства. Стару цегляну огорожу саду «Аркадія» на червоній лінії бульвару було розібрано.
Корпус виробничого навчального закладу, 1931 — 3 2 (№ 56). Зведений за проектом інституту «Діпровтуз».
Триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Планування чолового об'єму, переважну частину приміщень якого складали навчальні класи, коридорне; у прибудові в тилу містилися навчальні майстерні. Дах двосхилий. Фасад оформлено у стилістиці конструктивізму. Основою лаконічного композиційного рішення є контраст між горизонтальними стрічками «лежачих» вікон, зверху та знизу сполучених поясками, і вертикальною, асиметрично розташованої стрічкою, що виступає над карнизом та включає вхід і високе вікно сходової клітки (асиметрія певною мірою врівноважує схилий рельєф місцевості).
Будинок призначався для фабричнозаводського училища (ФЗУ) і був розрахований на 700 учнів (слюсарів, токарів, ковалів, казанярів, монтажників), з щорічним випуском 120 кваліфікованих робітників. Навесні 1933 учні ФЗУ самостійно виготовили токарний верстат, про що повідомили голову ВУЦВК Г. Петровського. У повоєнні роки — професійно-технічне училище № 15 (металістів), з 1970-х рр. — технічне училище № 16, з 1980-х рр. — ПТУ № 43.
Корпус дошкільного закладу, 1934 (№ 56-а). Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. Дах вальмовий. Фасад симетричний за композицією. Оформлений у стилістиці конструктивізму. Центральну вісь з вхідним порталом оформлено двома пілонами, фланковано вузькими ризалітами з вертикальними віконними прорізами; на флангах фасаду площину стіни ступінчасто зміщено углиб. У результаті створено динамічну композицію з чітким членуванням мас, ефектною грою світла й тіні.
У будинку містився дитячий комбінат з яслами. Використовувався як дошкільний заклад до поч. 2000-х рр.
Садиба — добре збережений комплекс у стилістиці конструктивізму, характерний типологічний зразок виробничого навчального та дошкільного закладів доби перших п'ятирічок.
Тепер у № 56 міститься міжрегіональне вище професійне училище зв'язку, у № 56-а — приміщення гімназії Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова [2018].
Також на цій вулиці
-
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави
Бульв. Т. Шевченка, 12
-
Володимирський собор, 1862— 96
Бульв. Т. Шевченка, 20
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., містилися Київський комерційний інститут, Київський юридичний інститут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-театральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців
Бульв. Т. Шевченка, 22—24
-
Станція «Університет», 1960
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Леніну В.І. 1946
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Щорсу М. О. 1954
Бульв. Т. Шевченка
-
Житловий будинок, 1886
Бульв. Т. Шевченка, 1
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Клецький Л. М.
Бульв. Т. Шевченка, 10
-
Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства народної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 14
-
Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 18
-
Житловий будинок, кін. 19— поч. 20 ст.
Бульв. Т. Шевченка, 19/2
-
Житловий будинок 1963, в якому проживали відомі діячі культури і спорту
Бульв. Т. Шевченка, 2
-
Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908
Бульв. Т. Шевченка, 23
-
Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші
Бульв. Т. Шевченка, 27
-
Садиба 1897—98, в якій містилися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делегація, працювали відомі політичні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 3
-
Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я.
Бульв. Т. Шевченка, 31
-
Садиба 1874—75, в якій проживали Терещенко І. Н., Терещенко М. І., містилися генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР
Бульв. Т. Шевченка, 34
-
Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882, в якій проживали Оболонський М. О., Флоринський Т. Д.
Бульв. Т. Шевченка, 36
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геологічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В.
Бульв. Т. Шевченка, 4
-
Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.
Бульв. Т. Шевченка, 46
-
Житловий будинок, 1901—06
Бульв. Т. Шевченка, 48
-
Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око»
Бульв. Т. Шевченка, 5
-
Житловий будинок заводу «Ленінська кузня», 1939
Бульв. Т. Шевченка, 58
-
Будинок Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС) АН УРСР (тепер НАН України) 1972, в якому працювали відомі вчені
Бульв. Т. Шевченка, 60
-
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 7/29
-
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Бульв. Т. Шевченка, 8/26