Житловий будинок 1963, в якому проживали відомі діячі культури і спорту
В роки проживання у цьому будинку працював у Київському державному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки (1953—95). У ці роки зіграв ролі: Кліщ («На дні» М. Горького), Жученко («Київський зошит» В. Собка; обидві — 1963), Бульший («Хто за? Хто проти?» П. Загребельного), герцог Альба («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі — 1965); Половцев («Піднята цілина» М. Шолохова, 1966); Коваленко («Далекі вікна» В. Собка, 1967).
1963—68 у квартирі № 71 — Кікоть Андрій Іванович (1929—75) — співак (бас), народний артист УРСР (з 1967).
В роки проживання у цьому будинку — соліст Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1959—75). Співав партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Тарас Бульба («Тарас Бульба» М. Лисенка), Кривоніс («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Борис, Іван Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського) та ін.
Проживав також на вулицях Артема, 48, квартира № 3 і Хрещатик, 15, квартира № 114.
1963—92 у квартирі № 38 — Куманченко Поліна Володимирівна (1910—92) — драматична актриса, народна артистка СРСР (з 1960).
1961—82 — артистка Київського державного академічного українського драматичного театру ім. І. Франка. Актриса унікальної переконливості, блискучий майстер неповторних характерів. Створила на сцені театру багато яскравих образів. Серед них: Тереза («День народження Терези» Г. Мдівані), Клеопатра Гаврилівна, Галина Романівна («Чому посміхалися зорі», «Пам'ять серця» О. Корнійчука), Маріне («Маріне» М. Бараташвілі), Сільвета («Романтики» Е. Ростана), Лимерівна («Лимерівна» Панаса Мирного) та ін. Знімалася в кіно. В період проживання в цьому будинку зіграла роль Захарівни у фільмі «Старт» (1987, «Укртелефільм»).
Відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971) за участь у спектаклі «Пам'ять серця» О. Корнійчука.
У квартирі П. Куманченко бували М. Амосов, А. Гашинський, О. Корнійчук та інші відомі діячі науки і культури.
1963—93 у квартирі № 10 — Мішаков Олександр Семенович (1912—93) — заслужений майстер спорту СРСР (з 1954), заслужений тренер СРСР із спортивної гімнастики (з 1956), один із засновників в країні гри в гандбол — майстер спорту з гандболу (1949); випускник Українського інституту фізичної культури у Харкові (1935), старший викладач кафедри гімнастики Інституту фізичної культури в Києві (1944—54).
Під час проживання в цьому будинку — тренер збірної СРСР зі спортивної гімнастики по Україні (1954—72). Чотири рази був старшим тренером команди СРСР на Олімпійських іграх (1956, 1960, 1964, 1968). Учні О. Мішакова, серед яких Н. Бочарова, Л. Латиніна, Б. Шахлін, завоювали 247 медалей Олімпійських ігор, чемпіонатів світу, Європи, СРСР, зокрема 18 золотих олімпійських медалей. Видатний тренер виховав понад 90 майстрів спорту зі спортивної гімнастики. Його учні В. Смирнов та М. Ярохін стали заслуженими тренерами СРСР.
1972 - 92 — вчитель гімнастики Республіканського вищого училища фізичної культури.
1963—71 у квартирі № 38 — Покотило Михайло Федорович (1906—71) — актор і режисер, народний артист УРСР (з 1953). Чоловік П. Куманченко.
З 1961 працював у Київському державному академічному українському драматичному театрі ім. І. Франка, на сцені якого створив яскраві образи сучасного і класичного репертуару. Серед них: Буц, Лисецький («Фортуна», «Марина» М. Зарудного), Пастор («Повноважний повпред» І. Шведова), Черчіль («Зупинитися» І. Рачади), Карлос («День народження Терези» Г. Мді- вані), Таран («Фараони» О. Коломійця), дід Остап («В степах України» О. Корнійчука) та ін. Знімався в кіно. Роботу в театрі й кіно поєднував з педагогічною діяльністю. 1961—64 — керівник курсу майстерності актора у драматичній студії театру ім. І. Франка.
1963—66 у квартирі № 60 на третьому поверсі — Симеонов Костянтин Арсенович (1910—87) — оперно-симфонічний диригент, педагог, народний артист СРСР (з 1962).
Під час проживання в цьому будинку — головний диригент Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (з 1957). За цей час здійснив ряд постановок. Серед них: «Хованщина» М. Мусоргського (1963), «Тарас Шевченко» Г. Майбороди (1964, перше виконання), «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (1965), «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича (1965, 1974, Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1976) та ін. Диригував оперними виставами Великого театру (Москва), на сцені театру «Ла Скала» (Мілан, 1964). Гастролював у республіках СРСР, за кордоном (Чехословаччина, Югославія та ін.). Перший виконавець окремих симфонічних творів Б. Лятошинського, Г. Майбороди, Г. Таранова, А. Штогаренка та ін. 1966 переїхав у Ленінград, головний диригент Ленінградського театру опери та балету ім. С. Кірова (1966—75).
Жив у Києві також на вулицях Ярославів Вал, 11, квартира № 11 та Пушкінській, 18, квартира № 39.
1963—86 у квартирі № 25 — Таршин Олексій Михайлович (справж. — Бєлоусов; 1906—86) — драматичний актор, народний артист УРСР (з 1951).
1944 - 53 та 1962—1983 — актор Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Зіграв понад 50 ролей у виставах сучасного та класичного репертуару. Серед них: Тузенбах («Три сестри» А. Чехова), Каренін («Живий труп» Л. Толстого), Мило видов («На людному місці» О. Островського), Олексій («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Альмавіва («Одруження Фігаро» П. Бомарше), Турков («І земля стрибала мені назустріч» П. Загребельного), Бенкендорф («Останні дні» М. Булгакова), Щербаков («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), аптекар («Інтерв'ю в Буенос- Айресі» Г. Боровика) та ін. Знімався у кіно на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, у т. ч. у фільмах «Гадюка» (1965, епізодична роль), «Помилка Оноре де Бальзака» (1968, Конецпольський) та ін.
1963—68 у квартирі № 20 — Тимохін Володимир Ілліч (1929—99) — співак (тенор), народний артист УРСР (з 1965). В роки проживання в цьому будинку — соліст Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1956—80).
Партії: Андрій («Тарас Бульба» М. Лисенка), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Альфред («Травіата» Дж. Верді) та ін.
1963—80 у квартирі № 62 на п'ятому поверсі — Третяк Василь Якович (1926—89) — оперний співак (драматичний тенор), заслужений артист Молдавської PCP (з І962), народний артист CPCP (з 1980); соліст Молдавського театру опери та балету (1958—62). Мав сильний драматичний тенор, рівний на всьому діапазоні, неповторну акторську індивідуальність. 1962—83 працював у Київському державному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка, де створив галерею яскравих образів: Андрій («Запорожець за Дунаєм» C. Гулака-Артемовського), Андрій («Хованщина» М. Мусоргського), Богун («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Отелло («Отелло» Дж. Верді), Каніо («Паяци» P. Леонкавалло), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Герман, Андрій («Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського) та ін. Гастролював з концертами у багатьох містах CPCP, за кордоном Румунія, Польща, Чехословаччина, Німеччина та ін.). Pоботу в театрі поєднував з педагогічною діяльністю у Київській консерваторії (з 1976).
У квартирі митця часто збиралися відомі співаки, композитори, диригенти, музикознавці — Л. Венедиктов, А. Кікоть, К. Pадченко, О. Pябов, К. Cимеонов, В. Тимохін, Г. Туфтіна та ін. Останні роки життя співак жив на вул. Cуворова, 11, квартира № 261.
1963—89 у квартирі № 49 — Фокін Микола Cергійович (1912—90) — оперний та концертний співак (тенор), народний артист УPCP (з 1960).
Мав ніжний красивий голос. 1952—72 - соліст Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Партії: Петро, Дяк («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч» М. Лисенка), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Юродивий («Борис Годунов» М. Мусоргського), Герцог, Альфред («Ріголетто», «Травіата» Дж. Верді), Фауст, Ромео («Фауст», «Ромео і Джульетта» Ш. Гуно) та ін. Багато працював над концертним репертуаром, з великим успіхом гастролював по містах УРСР та СРСР, виконував арії з опер, романси М. Лисенка, Я. Степового та ін.
1976—80 — викладач Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
У 1990 жив на вул. Ольгинській, 2-а, квартира № 7.
2004 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом О. Мішакова (ск. М. Білик) [2013].
- Амосов М. М. ,
- Білик M. ,
- Бочарова Н. ,
- Гашинський А. Є. ,
- Кікоть А. І. ,
- Корнійчук О. Є. ,
- Куманченко П. В. ,
- Латиніна Л. ,
- Мішаков О. С. ,
- Покотило М. Ф. ,
- Симеонов К. А. ,
- Смирнов В. ,
- Таршин О. М. ,
- Тимохін В. І. ,
- Третяк В. Я. ,
- Фокін М. C. ,
- Шахлін Б. ,
- Ярохін М.
Також на цій вулиці
-
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави
Бульв. Т. Шевченка, 12
-
Володимирський собор, 1862— 96
Бульв. Т. Шевченка, 20
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., містилися Київський комерційний інститут, Київський юридичний інститут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-театральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців
Бульв. Т. Шевченка, 22—24
-
Станція «Університет», 1960
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Леніну В.І. 1946
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Щорсу М. О. 1954
Бульв. Т. Шевченка
-
Житловий будинок, 1886
Бульв. Т. Шевченка, 1
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Клецький Л. М.
Бульв. Т. Шевченка, 10
-
Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства народної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 14
-
Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 18
-
Житловий будинок, кін. 19— поч. 20 ст.
Бульв. Т. Шевченка, 19/2
-
Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908
Бульв. Т. Шевченка, 23
-
Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші
Бульв. Т. Шевченка, 27
-
Садиба 1897—98, в якій містилися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делегація, працювали відомі політичні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 3
-
Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я.
Бульв. Т. Шевченка, 31
-
Садиба 1874—75, в якій проживали Терещенко І. Н., Терещенко М. І., містилися генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР
Бульв. Т. Шевченка, 34
-
Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882, в якій проживали Оболонський М. О., Флоринський Т. Д.
Бульв. Т. Шевченка, 36
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геологічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В.
Бульв. Т. Шевченка, 4
-
Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.
Бульв. Т. Шевченка, 46
-
Житловий будинок, 1901—06
Бульв. Т. Шевченка, 48
-
Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око»
Бульв. Т. Шевченка, 5
-
Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931—34
Бульв. Т. Шевченка, 56
-
Житловий будинок заводу «Ленінська кузня», 1939
Бульв. Т. Шевченка, 58
-
Будинок Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС) АН УРСР (тепер НАН України) 1972, в якому працювали відомі вчені
Бульв. Т. Шевченка, 60
-
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 7/29
-
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Бульв. Т. Шевченка, 8/26