Палац піонерів та школярів ім. М. Островського, 1962—65
Автори проекту — архітектори Будівля триповерхова, із залізобетонним каркасом, заповненим цегляним муруванням та скляними панелями, у плані Н-подібна, асиметрична за композицією. Палац має 180 приміщень, у т. ч. театрально-концертну залу на 750 місць з універсальною сценою, кінотеатр на 200 місць, приміщення для проведення урочистих лінійок, 130 кімнат для лабораторій, студій та гурткової роботи (розрахований на одночасне перебування 26,5 тис. дітей). У плануванні поєднано зальний, центричний, коридорний та анфіладний типи. Центр просторової композиції будинку — кругла в плані зала для глядачів зі сценою, вільно розміщені у просторі фойє і вестибуля. Передбачена можливість трансформації приміщень за допомогою перегородок, що розсуваються.
Виразність лаконічно вирішених фасадів ґрунтується на поєднанні великих прозорих площин засклення з залізобетонними конструкціями. У формах переважають горизонтальні членування. Основну увагу зосереджено на вирішенні інтер'єрів, де майстерно використано колір, фактуру й декоративні якості різних матеріалів. Приміщення оздоблено мозаїкою, майолікою, карбуванням (ск. В. Бородай, художники
В. Мельниченко, А. Рибачук). Виразним художнім акцентом Палацу є мозаїчні панно, розміщені вздовж сходів, що ведуть до зали естетичного виховання дітей. Використовуючи у мозаїці мотиви творчості народних майстрів і, передусім, фантазійно-умовні композиції народної художниці М. Приймаченко, живописці створили сповнений радості, повнозвучний і мальовничий образ світу: величезний сад, в якому розквітають казкові квіти, що тягнуться до сонця, дивовижні звірі ведуть веселі хороводи. Художники напрочуд точно передали саму тональність українського народного мистецтва, його образну систему, яскраві фарби й м'які ритми. Мозаїка виразно контрастує зі скляними стінами й напружено-прямолінійними архітектур¬ними формами. Керамічні емблеми, що символізують різні науки й мистецтво, органічно доповнюють образно-пластичний задум ансамблю.
Палац піонерів та школярів — один з найкращих творів українських архітекторів 1960-х рр. Колектив авторів відзначений 1967 Державною премією СРСР.
Тепер — Київський палац дітей та юнацтва [1610].
Також на цій вулиці
-
Садиба 1900-х рр., 1912, 1930-х рр., в якій проживали Істоміни М. П., О. П. і Ф. П., Ковалевський В. І.
Січневого повстання, 16
-
Брама з огорожею, 1860
Лаврская улица, 31
-
Братський корпус, 1886
Лаврская улица, 31
-
Будинок настоятеля, 1884, 1909
Лаврская улица, 31
-
Будинок церковнопарафіяльної школи та проскурні
Лаврская улица, 31
-
Церква преподобного Феодосія Печерського, 1698—1700
Лаврська вулиця, 31
-
Пороховий льох у Павлівському бастіоні, 1748
Січневого повстання, 17
-
Пороховий льох в Олексіївському бастіоні, 1783
Січневого повстання, 46
-
Воскресенська церква, кін. 17—19 ст.
Січневого повстання, 27
-
Пам'ятний знак Нестору, 1988
Січневого повстання, 25
-
Меморіальний комплекс пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані, 1999
Січневого повстання
-
Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50
Січневого повстання, 1
-
Особняк Бердяева М. М. 1-ї пол. 19 ст. та корпус лікарні очних хвороб Попових М. Т. та Є. Г. 1887
Січневого повстання, 10-а
-
Прибутковий будинок Микільського військового монастиря 1913—14, в якому містилося Військове міністерство Української Держави
Січневого повстання, 11
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Січневого повстання, 12
-
Житловий будинок працівників Червонопрапорного заводу («Арсенал»), серед. 1930-х рр.
Січневого повстання, 14
-
Спаса на Берестові церква, 11–12 ст., 14–15 ст., 1-а пол. 17 – поч. 19 ст.
Січневого повстання, 15
-
Житловий будинок, 1937
Січневого повстання, 17
-
Житловий будинок 1960, в якому проживав Солов'яненко А. Б.
Січневого повстання, 26
-
Житловий комплекс з дитячим садком 1934—40, де проживали Кулик К. П., Куценко В. І.
Січневого повстання, 3-а
-
Служби і флігель садиби Інженерного двору, серед. – кін. 19 ст.
Січневого повстання, 3-в
-
Арсенал 1784—1803, де у креслярській канцелярії працював Андріє- вич Я. М.
Січневого повстання, 30
-
Житловий будинок, 1938
Січневого повстання, 4/6
-
Меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої вітчизняної війни 1941—1945 років», 1981
Січневого повстання, 44
-
Житловий будинок 1959, в якому проживав Гончар І. М.
Січневого повстання, 46
-
Садиба кін. 18 – поч. 20 ст., в якій проживали родини Вігелів, Іпсіланті, відомі діячі культури, містилася живописна школа Києво-Печерської лаври
Січневого повстання, 6