Садиба — Правобережна Черкащина, поч. 20 ст.
Господарські будівлі реконструйовано за матеріалами досліджень арх. В. Романова:
воловня — тристінна повітка, плетена з лози, дах на сохах з солом’яною покрівлею;
клуня — стіни з різаних дощок у за- кидку по стовпах, з двома ворітьми для в’їзду і виїзду воза, дах на двох сохах з солом'яною покрівлею; криниця — рублена з дубових брусів;
хліви з тристінними повітками — сошні, стіни з різаних дощок,за- киданих у стовпи. Дах чотирисхилий, на кроквах із солом'яною покрівлею. У повітках експонується сільськогосподарський реманент: плуги, борони, ярма, віялка, січкарня тощо.
Раїса Свирида.
297.3.2.5.1. Хата — с. Яснозір'я, Черкаський р-н, Черкаська обл., 1907 (архіт.). Тридільна (хата + сіни+ хата- світлиця). Стіни на дубових підвалинах, рублені з соснових пиляних брусів. Вінці зрубу в’язані «у замки» з коротко відрізаними випусками. Навколо стін — глинобитна призьба, підведена червоною глиною. Стелі у хатах і сінях покладені з дощок на зруб та поперечні слижі, що спираються на поздовжній сволок. Зверху дошки утеплені очеретом, вальковані, знизу шпаровані й білені. Вся будівля мащена й білена зовні та всередині. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий по латах солом’яними парками з «китицями» на роговиках. Гребінь вивершений накладним «дідухом» і кізлинами. Кожна хата освітлюється чотирма вікнами з віконницями. В обох хатах печі з традиційними плетеними коминами і «шиєю», що виводять дим у сіни під спільний димохід.
Ліва хата обладнана традиційно: покуть з образами, стіл, лави, скриня, піл, підвішена до сволока плетена з лози колиска, над полом жердка з одягом, на сінешній стіні — мисник на верхній полиці з мальованими мисками.
Права — світлиця, прибрана святково. Великі ікони на покуті, на стінах — картина, дзеркало у кролевецьких рушниках, перед образами — святкові обрядові прикраси (різдвяні й великодні) — солом’яний павук і пташка з паперовими крильцями. Біля столу — стільці з фігурно вирізаними спинками, зроблені місцевими майстрами. Замість традиційних полиць мисника — настінна шафа із заскленими дверцятами з фаянсовими мисками і тарілками Будянського заводу. На жердці і на скрині — святковий одяг: вишиті сорочки, плахта, хустки; біля скрині — червоні жіночі чоботи.
Раїса Свирида.
297.3.2.5.2. Комора — с. Яснозір'я, Черкаський р-н, Черкаська обл., поч. 20 ст. (архіт.) Зведена у зруб з тесаних брусів на дубових підвалинах, покладених на камені. Перед дверима влаштовано піддашок на чотирьох стовпцях. Дах чотирисхилий, на кроквах. Солом’яна покрівля з високим гребенем- «дідухом» і ступінчастими наріжниками.
Також на цій вулиці
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Вітряки», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Карпати»
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Наддніпрянщина», 17—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Південь України», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Поділля», 18-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полісся», 16—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полтавщина і Слобожанщина» 19-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Українське село 1960—70-х рр.»
Солов'їна
-
Лівобережна Наддніпрянщина, 17 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Правобережна Наддніпрянщина, 18—20 ст.
Солов'їна
-
Садиба з хатою родини Шевченків — Звенигородщина, 19 ст.
Солов'їна
-
Школа — с. Лоташеве, Тальнівський р-н, Черкаська обл. кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Київщина, 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, 18 — кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба священика — Звенигородщина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Хата-садиба — с. Рижавка, Уманський р-н, Черкаська обл., 18 ст.
Солов'їна
-
Садиба — центральна Уманщина, кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Церква св. Параскеви — с. Зарубинці, Монастирищенський р-н, Черкаська обл., 1742
Солов'їна