Садиба — центральна Уманщина, кін. 19 ст.
Передбачається поставити хлів-клуню, пасіку з катрагою і встановити огорожу з перевезеного місцевого гранітного каменя.
Раїса Свирида.
297.3.2.7.1. Хата — с. Старі Бабани, Уманський р-н, Черкаська обл., кін. 19 ст. (архіт., мист.). Тридільна (хата + сіни + хата), у правій половині відгороджений ванькір з піччю. Стіни сошні «в заміт» — різані дилі закладені в стов пи-слупи. Стелі на хатах поздовжні, укладені з жердок на слижі (бальки, сволоки), зверху вальковані, знизу мащені й білені. Вся будівля мащена й білена зовні й всередині. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий солом'яними парками по латах з високим гребенем і східчастими наріжниками, попід стріхою влаштовано дощані карнизи. У сінях — великий «бовдур» — комин, зведений кошем на двох поздовжніх балках. Освітлюється великими вікнами на шість шибок, у лівій половині — три вікна, у правій — чотири. В обох хатах відтворене традиційне настінне малювання: хмелики — на бальках (сволоках), вінок — на стелі, квітки — на стінах, пташки — над вікнами, підводки з клинцями на печі і напільній стіні зовні. Орнаменти, виконані арх. С. Верговським за копіями 1920-х рр. з колекцій К. Кржемін-ського та М. Горбачевського.
У хатах — лави зі спинками, диван зі скринею («шлямбан»), стільці, дерев'яне ліжко, мальовані скрині, полиці тощо. На образах, на стінах — уманські рушники, переткані кольоровими смугами — сірими, білими, синіми, коричнево-вохристими.
В обох половинах прибрано по-святковому до весілля: на покуті — сніп- «дідух», на столах — заквітчане весільне гільце, квітки, випечені коровай, шишки, борона, голуби та інші весільні «хліби», на скрині — одяг молодих.
Раїса Свирида.
297.3.2.7.2. Комора — с. Молодецьке, Маньківський р-н, Черкаська обл., кін. 19 ст. (архіт.). Рублена з тесаних дубових брусів, в'язаних «у лапу», стоїть на каменях. Перед дверима, на випусках верхніх вінців, влаштовано піддашок без опорних стовпців. Підлога з оба- полів, укладених поздовж у пази поперечних підвалин. Стеля поперечна, з дубових дощок, що спираються на поздовжній сволок і закладені в пази зрубу.
Дах чотирисхилий, на кроквах, критий соломою по латах. Гребінь накладний «на дідку», перев'язаний перевеслом. Комора має поперечні засіки для зерна і врубану у стіни поздовжню жердку для верхнього одягу.
Також на цій вулиці
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Вітряки», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Карпати»
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Наддніпрянщина», 17—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Південь України», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Поділля», 18-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полісся», 16—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полтавщина і Слобожанщина» 19-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Українське село 1960—70-х рр.»
Солов'їна
-
Лівобережна Наддніпрянщина, 17 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Правобережна Наддніпрянщина, 18—20 ст.
Солов'їна
-
Садиба з хатою родини Шевченків — Звенигородщина, 19 ст.
Солов'їна
-
Школа — с. Лоташеве, Тальнівський р-н, Черкаська обл. кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Київщина, 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, 18 — кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Садиба священика — Звенигородщина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Хата-садиба — с. Рижавка, Уманський р-н, Черкаська обл., 18 ст.
Солов'їна
-
Церква св. Параскеви — с. Зарубинці, Монастирищенський р-н, Черкаська обл., 1742
Солов'їна