Садиба з хатою родини Шевченків — Звенигородщина, 19 ст.
На садибі представлені господарські споруди каркасної конструкції з плетеними стінами і дахами на сохах (повітки, клуня) та на кроквах (хліви, ятка), побудовані за дослідницькими матеріалами арх. В. Ро- манова. Вся садиба огороджена лісою з острішками, закладеними соломою. Огорожа з двома ворітьми з жердок — у город до клуні і до вулиці, два перелази — на вулицю і до сусідньої садиби.
Раїса Свирида.
297.3.2.1.1. Хата — с. Шевченкове (до 1929 — с. Кирилівка), Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19 ст. (архіт.). За переказами, хата належала онуку Т. Шевченка по брату Микиті — Шевченку Тимофію Петровичу (1870— 1954). До 1973 в ній жила його родина. Тридільна (хата + сіни + комора). Зведена на дубових сохах, закладених «в заміт» дубовими брусами. Вгорі сохи обв'язані ощіпом у два вінці, в які закладено дошки стелі, що спираються на поздовжній митий сволок. Під ним — поперечний сволок, що використовується як полиця. Сіни без стелі з двома дверима на обидва двори. Навколо стін хати широка глинобитна призьба, обкладена дошками, мащена рудою глиною з червоною підводкою. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий солом'яними парками по латах, з китицями на роговиках, з накладним гребенем, перев’язаним товстим перевеслом і придавленим кізлами. Піч з традиційним комином — кошем.
В інтер’єрі хати святково прибраний покуть, де ікони й рушники з червоним орнаментом. Стіл і скриня застелені домотканим килимом, на стіні висить старовинний народний музичний інструмент — ліра. На поздовжній жердці над полом — вишиті полотняні сорочки, керсетки, плахта та інше вбрання. У миснику виставлені мальовані череп’яні миски з давніх гончарних осередків Наддніпрянщини — сіл Гнилець Звенигородського р-ну та Дибинці Богуславського р-ну Київської обл.
Раїса Свирида.
297.3.2.1.2. Комора — с. Сухини, Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаська обл., кін. 19 ст. (архіт.). Рублена з широких дубових та ясеневих брусів на дубових підвалинах і на каменях. Квадратна в плані. На причілку піддашок, що спирається на чотири різьблені стовпці з виведеним у піввисоти окремим зрубом перед дверима. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий по латах солом'яними парками, китицями по наріжниках.
Високий накладний гребінь («дідок») з кізликами відбиває генезис дахів від конічних (вивершених «дідом» — снопом) до видовжених (з гребенем), на які перейшла традиційно стара назва. Обладнана засіками для зерна.
Також на цій вулиці
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Вітряки», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Карпати»
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Наддніпрянщина», 17—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Південь України», 19—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Поділля», 18-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полісся», 16—20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Полтавщина і Слобожанщина» 19-20 ст.
Солов'їна
-
Архітектурно-етнографічний комплекс «Українське село 1960—70-х рр.»
Солов'їна
-
Лівобережна Наддніпрянщина, 17 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Правобережна Наддніпрянщина, 18—20 ст.
Солов'їна
-
Школа — с. Лоташеве, Тальнівський р-н, Черкаська обл. кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Київщина, 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, 18 — кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Садиба — Правобережна Черкащина, поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Садиба священика — Звенигородщина, кін. 19 — поч. 20 ст.
Солов'їна
-
Хата-садиба — с. Рижавка, Уманський р-н, Черкаська обл., 18 ст.
Солов'їна
-
Садиба — центральна Уманщина, кін. 19 ст.
Солов'їна
-
Церква св. Параскеви — с. Зарубинці, Монастирищенський р-н, Черкаська обл., 1742
Солов'їна