Особняк, 1910-і рр.

Володимирська, 49

У глибині ділянки, що належала В. Ілляшенку. Містився у затиллі двоповерхового житлового будинку (розібрано у 1960-х рр.), що стояв на червоній лінії забудови ву­лиці. Зведено у стилі пізнього модерну з рисами неокласицизму. Одноповерховий, цегляний, на висо­кому цокольному ярусі, до основного Г-подібного в плані об'єму прилягають прибудови. Композиція споруди аси­метрична. Головний фасад з бічним ризалітом звернений до вул. Володи­мирської. В його оздобленні викорис­тано лицьову цеглу, ордерні елементи та ліпні орнаменти. Глухий торець ризаліту, увінчаний плоским трикут­ним щипцем із сегментним вікном горищного приміщення, оформлено неглибокою нішею з плоским рельє­фом (ваза, акротерій, рослинний орна­мент). У центрі основного об'єму – вхід, підкреслений портиком із двома канелюрованими колонами доричного ордера. Вікна головного фасаду обрам­лено лиштвами, що складаються з канелюрованих колонок і трикутних сандриків, під вікнами – фільонки, заповнені напівбалясинами. Характер­ними елементами неокласицизму є мотиви вінків та іоніків, що викори­стані в оформленні вінцевих частин споруди. Внутрішнє планування коридорно-анфіладне. В інтер'єрах зберег­лося ретельно виконане ліплення. Становить інтерес архітектурне вирі­шення будинку, а також його незвичне містобудівне розміщення в глибині периметральної забудови вулиці. 

Також на цій вулиці