Житловий будинок 1870-х рр., в якому містився Український науково- дослідний геологічний інститут, пра­цювали відомі вчені (іст.)

Воло­димирська, 44

Чотириповерховий, цегляний, Зведе­ний у серед. 19 ст., первісно – дво­поверховий. Належав родині Ейсманів, на поч. 20 ст.– члену правління Дво­рянського клубу І. Моссаковському. Надбудований у кінці 1930-х рр.

1927–38 тут розташовувався Україн­ський науково-дослідний геологічний інститут. Створений 1926 при Наркомпросі УСРР, з 1930 – в системі ВУАН (з 1936 – АН УРСР), у 1934 після об'єднання з Національним геологічним музеєм УСРР одержав назву – Інсти­тут геології, з 1939 – Інститут геоло­гічних наук АН УРСР (тепер НАН України; міститься на вул. О. Гонча ра( 55-6). У цьому будинку працювали відомі вчені:

1927–32 – Різниченко Володимир Ва­сильович (1870–32) – геолог, акад. ВУАН (з 1929). Завідував відділом за­гальної геології, 1930–32 – директор інституту. Дослідження у галузі загальної геології, динамічної геології, гідрогеології, регіональної геології. Організатор і голова (з 1930) Комісії з вивчення четвертинних відкладів в Україні. Розробив методику вивчення четвертинних відкладів, уперше вста­новив в Україні четвертинні дислока­ції. В. Різниченко відомий також як художник-карикатурист і поет (псев­доніми – Велентій, Гайд, В-й).

1934–37 – Світальський Микола Гнатович (1884–1937) – геолог, акад. ВУАН (з 1930), віце-президент АН УРСР (1935–37), 1934–37 – директор інсти­туту. Праці присвячено питанням гео­логічної будови і походження рудних родовищ, петрографії вивержених та метаморфічних гірських порід. З його ініціативи вперше було застосовано глибинне алмазне буріння, розкрито потужну товщу кристалічних порід Українського щита. 1937 незаконно заарештований і розстріляний. Реабілі­тований 1957.

1927–30 – Тутковський Павло Аполлонович (1858–1930) – геолог, акад. УАН (з 1918) і АН БСРР (з 1928); за­сновник і перший директор інституту (1926–30), ініціатор створення Націо­нального геологічного музею УСРР при ВУАН (1927) і його перший директор. Праці у галузі мінералогії, петрогра­фії, геохімії, палеонтології, гідро­геології. Розробив план артезіанського постачання Києва.

Тепер у будинку Інститут географії НАНУ.

Також на цій вулиці