Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Городецький Владислав-Лешек-Дезидерій Владиславович (1863—1930) — архітектор, майстер вітчизняного модерну. З 1889 працював у Києві, помічник архітектора Київського навчального округу (1890—94), 1895 — співзасновник Київського домобудівного товариства. Автор численних архітектурних споруд у Києві, серед яких такі визначні пам'ятки, як Музей старожитностей і мистецтв (нині будинок Національного художнього музею України; вул. М. Грушевського, 6), караїмська кенаса (вул. Ярославів Вал, 7), Миколаївський костьол (вул. Червоноармійська, 75), власний будинок, в якому він проживав (вул. Банкова, 10, т. зв. Будинок з химерами; див. ст. 6.2) та ін. Спроектовані ним споруди посідають помітне місце в історії української архітектури. 1920року емігрував, жив у Польщі, в Персії (тепер Ісламська Республіка Іран), збудувавши там кілька відомих споруд. Помер і похований в Тегерані. Ім'ям архітектора названо вулицю в Києві.
Пам'ятник являє собою бронзову скульптурну композицію на пласкому бронзовому плінті, встановлену на невисокому прямокутному сірому гранітному постаменті. Сюжетно-компози-ційне рішення скульптури трактує образ архітектора в жанровому плані, наближуючи його до глядача: зображений у вільній невимушеній позі, сидячи за столом з чашкою в піднятій правій руці, що ліктем спирається на стіл, перед ним на столі стоїть блюдце з покладеною на нього чайною ложкою, ліва рука спокійно лежить на колінах. Обличчя з правильними рисами, довгими вусами та короткою борідкою звернене до глядача. Реалістична пластика скульптури з ретельно відтвореною зовнішністю та деталями одягу (крислатий капелюх на голові, просторий сюртук, що падає на коліна м'якими складками, природність руху фігури) створює переконливий образ, що розкриває особливості вдачі, характеру та діяльності портретованого. Виразними елементами композиції пам'ятника є змістові деталі, що не тільки окреслюють сюжетний простір скульптури, а й розповідають про стиль епохи, в якій жив архітектор. Це круглий стіл на трьох вигнутих ніжках, два віденські стільці, на одному з яких сидить зображений, другий стоїть навпроти нього, покладена на край стола книжка з написом «В. В. Городецкий. В джунглях Африки», що нагадує про подорожі архітектора і та його захоплення полюванням та екзотичними країнами, що відбилося в творчості митця. На чоло-вому боці постаменту вирізьблено напис, стилізований під факсиміле: «Архітектор Городецький». На плінті біля ніг фігури — відлитий картуш з написом, в якому зазначено мецената спорудження пам'ятника, трохи далі — імена його авторів. Такий самий бронзовий картуш на лівому боці постаменту містить анотаційний напис про те, що пам'ятник встановлено за підтримки Київського міського голови О. Омельченка.
Пам'ятник органічно входить в архітектурно-просторове середовище вулиці, що є пішохідною зоною, призначеною для відпочинку, його жанрове та стильове вирішення виступає продовженням і виразним доповненням забудови. Пам'ятник розрахований на огляд з близької відстані.
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8