Станція «Хрещатик», 1960
Наземний вестибуль влаштовано у першому поверсі будинку кол. ресторану «Метро». Касову залу облицьовано однотонними коричневими керамічними плитками. Кругла у плані ескалаторна зала перекрита банею. Стіни облицьовано кольоровими керамічними полив'яними плитками, малюнок оздоблення нагадує народні килими чи плахти. Яскравий килим стіни контрастно поєднується з білою банею, ледь розчленованою концентричними тягами. Підземний ве-стибуль, крім виходу на Хрещатик, має вихід на вулиці Інститутську і Архітектора Городецького і зв'язаний двома переходами із ст. «Майдан Незалежності». Підземний вестибуль має в основі пілонну конструкцію. Пілони облицьовано білим мармуром, у середній частині яких містяться оригінальні за малюнком майолікові панно (арх. М. Коломієць, худ. О. Грудзинська), що також нагадують килими. Карниз та вентиляційні ґрати з анотованого під золото алюмінію. Підлога з плит темно-сірого граніту. Освітлюється закарнизними світильниками. Виразність станції підкреслюється поєднанням світлого склепіння пілонів з яскравим панно, яке зроблено в двох варіантах золотисто-червоній гамі у середній наві та золотисто-жовтій — у тунелях колій.
- Грудзинська О. ,
- Дишлов В. ,
- Добровольський А. В. ,
- Заремба Ф. ,
- Кисличенко Ю. ,
- Коломієць М. ,
- Кошелєв М. ,
- Масленков І. ,
- Слізаров В. ,
- Терешкін В. ,
- Щукіна Н.
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8