Житловий будинок, 1895-96.
1894 садибу орендував на 12 років, з 1908 викупив відомий в Києві підприємець В. Детерінг. 1914, з початком 1-ї світової війни, майно було секвестровано, оскільки власник був підданим Німеччини. Первісно в садибі вздовж вулиці стояли дерев'яний двоповерховий на кам'яному півповерсі будинок, зведений за типовим проектом № 3 та дерев'яний одноповерховий будинок, у дворі — дерев'яні господарські споруди. 1874 арх. О. Шіле розробив проект перебудови двоповерхового будинку зі знесенням одноповерхового. За проектом будинок набував ренесансних рис і більш репрезентативного вигляду. 1894 домовласниця О. Дьякова отримала дозвіл на спорудження в своїй садибі нового чотириповерхового цегляного будинку за проектом арх. О. Кривошеєва, який спочатку вів будівельний нагляд (з листопада 1894 нагляд перейшов до арх. І. Ніколаєва). Роботи розпочались у квітні 1895. В цей час майно вже орендував В. Детерінг, який в орендній угоді зобов'язався звести запланований будинок. Але проект арх. О. Кривошеєва було реалізовано у зміненому вигляді. Перший поверх нового будинку займали чотири магази-ни, ресторан, на другому-третьому – розміщувалися по дві п'яти- і шестикімнатні квартири, на четвертому – чотири квартири. Одночасно з фасадним будинком зведено триповерховий флігель. Існував також одноповерховий флігель з кегельбаном при ньому. Посередині заасфальтованого двору було зроблено цементний басейн, навколо якого розбито сад з двома терасами.
На новій сторінці текст починається з маленької букви: будинок сильно постраждав від пожежі. Після війни відновлений разом з будинками № 40/1 та № 44—52. Чотириповерховий з підвалом, на цегляному стрічковому фундаменті, цегляний, тинькований, у плані трапецієподібний, з прилеглим периметрально забудованим внутрішнім двором, на який ведуть два проїзди (дворова забудова не має архітектурної цінності). Перекриття дерев'яні, покрівля бляшана.
Чоловий фасад вирішено в дусі еклектики, з елементами ренесансу й бароко. Композиція чолового фасаду симетрично-осьова, п'ятидільна. Вертикальне членування фасаду підкреслено рустованими лопатками. Насиченість архітектурного декору зростає знизу догори. Фасад завершено масивним карнизом з модульйонами та прямокутною аттиковою стінкою. Стінку увінчувала баня зі шпилем, втрачена під час пожежі і не відновлена. Центральну розкріповку завершено криволінійним фігурним щипцем та виділено вертикальною нішею-екседрою. Первісне оздоблення інтер'єрів не збереглося. Планування приміщень змінено.
Будинок — типовий зразок багатофункціональної забудови Хрещатика кін. 19 ст.
Тепер — житлово-офісний будинок, на першому поверсі — торговельні приміщення [1901].
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8