Житловий будинок, 1872 – 74.
Триповерховий, цегляний, тинькований, у плані П-подібний, з асиметрично розташованим арковим проїздом на подвір'я. До торця основного видовженого корпусу прилягає додатковий корпус – вставка на тривіконні осі. Дах двоскатний, бляшаний. Планування коридорне.
Оформлений у стилі неоренесанс. Композиція чолового фасаду симетрична, п'ятидільна, ґрунтується на поступовому наростанні кількості осей віконних прорізів (від бічних частин) до центру. Чоловий фасад на рівні другого-третього поверхів розчленований по вертикалі пілястрами, між якими знаходяться прямокутні вікна, декоровані різноманітними сандриками (пласкої, трикутної, лучкової форми), замковими каменями та ліпленням. Центральну частину виділено невеликим виступом ризаліту, завершеного розвиненим аттиком з лучковим фронтоном і півциркульним вікном. У пластичному формленні фасаду дотримано ярусного принципу розміщення декору. Звис карниза оформлено часто поставленими декоративними кронштейнами. Разом з іншими будинками кін. 19 ст., що збереглись у кварталі, споруда репрезентує давню забудову Хрещатика, є цікавим зразком житлової споруди Києва того часу.
Тепер офісний будинок, на першому поверсі — магазин [1902].
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8