Садиба, 1910-і рр.

Саксаганського, 129-а

 В квітні 1911 отримано дозвіл на зведення за проектом інженера шляхів сполучення В. Александровича чотириповерхового з цегляною мансар­дою флігеля (№ 129-в), оформленого в єдиній стилістиці з іншими будівлями садиби. Це дає змогу припустити єдине авторство всіх трьох споруд. 1939 про­ведено капітальний ремонт, під час якого втрачено первісне оздоблення інтер'єрів будинку № 129-а. Головний будинок (№ 129-а). На червоній лінії забудови вулиці. Шестиповерховий з підвалом, цегля­ний, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний, ліворуч проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Перший поверх торговельний, інші житлові.

Оздоблений у стилі модерн. Компо­зиція головного фасаду симетрична, з чітко вираженим вертикальним члену­ванням. Декор змодельовано в цеглі й доповнено ліпленими вставками рос­линного характеру. Центральну вісь виділено лопатками й завершено напів­круглим фронтоном, у тимпані якого вміщено горельєф: молода жінка, що напівлежить, лівою рукою підтримує книгу, правою вказує на сонячні про­мені (алегорія Знання). Перший поверх декоровано дощаним рустом. Віконні прорізи й розташований у центрі отвір головного входу мають лучкові пере­мички. На рівні другого—шостого по­верхів площину фасадної стіни про­різують симетрично розташовані пря­мокутні вікна з цегляними сандриками й рельєфними підвіконними вставками. Бічні осі акцентовано балконами з прямокутними платформами (первісну огорожу втрачено). Фриз декоровано ліпленим рослинним орнаментом, кар­низ зроблено у вигляді полиці. Оголів'я лопаток на рівні шостого поверху оз­доблено характерним для модерну мо­тивом кола зі стрічками, що звисають, та вертикальними смужками. Між третім і четвертим, п'ятим і шостим по­верхами — горизонтальні керамічні вставки брунатного кольору. Дворовий фасад декоровано стриманіше, лише за допомогою цегляних деталей, що при­крашають вікна, пілястри, міжповерхо­ві й вінцеві карнизи. Вхід і вікно чор­них сходів акцентовано декоратив­ним модерністичним колом. Зберег­лись елементи первісного оздоблення парадного під'їзду: ліплення на стінах вестибюля, метласька плитка підлоги, металеве огородження сходів у стилі модерн.

Флігель (№ 129-б). Паралельно фа­садному будинку.

Чотириповерховий з підвалом, цегля­ний, пофарбований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі модерн. Централь­ну вісь зі входом і сходовою кліткою виділено ризалітом, який має видов­жені вікна дрібного засклення та завершений напівкруглим аттиком, фланкованим високими цегляними стовпчиками. Подібний аттик увінчує ліве крило будинку. В бічних площинах на рівні другого — четвертого поверхів симетрично розташовані прямокутні вікна без лиштв і балкони з ажурними металевими ґратами. В декорі викорис­тано змодельовані в цеглі деталі: фриз прикрашають стрілчасті арочки та підвіконні полиці. В під'їзді збереглися металеві модерністичні огородження сходів.

Флігель (№ 129-в). У глибині садиб­ної ділянки, паралельно фасадному будинку.

П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, з тильного боку має сучасну прибудову. Перекриття пласкі, дах односхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі модерн. Компо­зиція фасаду симетрична, бічні виступні частини акцентовано прямокут­ними балконами, що об'єднують по два вікна. Деталі оздоблення — віконні лиштви, обрамлення головного входу, підвіконня й карниз виконано з цегли. Будинки — характерні зразки садибної забудови вул. Саксаганського в стилі пізнього, т. зв. раціонального модерну.

Тепер на першому поверсі головного будинку (№ 129-а) та флігеля (№ 129-б) торговельні заклади, кафе.

 

 

  • Автор: Ірина Абрамова, Лариса Федорова

Також на цій вулиці