Житловий будинок 1912, в якому проживав Астряб О. М.

Саксаганського, 117

П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Оздоблений у стилі модерн. Фасад симетричний за композицією відносно центральної осі, підкресленої головним входом на першому поверсі, гранчастим тинькованим еркером на другому–четвертому поверхах. На рівні п'ятого поверху тинькований фриз, оброблений під руст, з переривчастою карнизною полицею над ним на металевих кронштейнах. Фланги піднесено над карнизом і завершено трикутними щипцями, прикрашеними ліпленими вінками з гірляндами. В оформленні вікон п'ятого поверху застосовано прямі сандрики та меандр, на флангах – ліплені картуші. Вписаним у трапецію фланговим вікнам другого поверху надано складної тридільної форми. Інші вікна прямокутні. Симетрію фасаду підсилюють два ряди балконів.

Різноманітність опоряджувальних засобів та виразна композиція фасаду роблять будинок цінним зразком стилю модерн у прибутковій забудові Києва поч. 20 ст.

У 1910-х рр. в будинку проживав Астряб Олександр Матвійович (1879–1962) – математик, методист, заслужений діяч науки УРСР (з 1944). У ці роки викладав математику, методику математики і фізику в Комерційному училищі Першого товариства викладачів, Жіночому комерційному училищі Л. Володкевич, на Вищих жіночих і педагогічних курсах, у народному університеті в Києві, член комісії зі складання проектів програм з математики і фізики для гімназій при Київському навчальному окрузі (1910–16). У 1912 брав участь в роботі Першого Всеросійського з'їзду вчителів математики. В радянський час викладав на робітфаках політехнічного, сільськогосподарського інститутів і в трудовій школі, був професором Київського інституту народної освіти (колишній університет), Київського інституту соціального виховання (потім – педагогічний інститут), очолював відділ методики викладання математики Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

Зробив великий внесок у розвиток вітчизняної методики математики, написав ряд новаторських підручників з математичних дисциплін, які здобули широке визнання, брав участь у розробці колективних посібників з методики викладання математики в гімназіях, семирічній, середній і політехнічній школах, досліджував історію математичної освіти і розвиток методико-математичної думки в Україні. Створив науково-педагогічну школу. Раніше мешкав на цій вулиці у будинку № 91, пізніше – на сучасній вул. О. Гончара, 46, квартира № 1.

Тепер на першому поверсі магазин [1320].

 

 

  • Автор: Михайло Кальницький

Також на цій вулиці