Пам'ятний знак загиблим футболістам київської футбольної команди «Динамо», 1971
Сюжетною основою пам'ятника послужила легенда про т. зв. матч смерті, що відбувся 9 серпня 1942 у Києві на стадіоні «Зеніт» на вул. Керосинній (тепер стадіон «Старт», вул. Шолуденка, 28/4; див. ст. 508) між командою «Старт» київського хлібозаводу № 4, де працювали колишні гравці «Динамо» та командою «Flakelf» зенітної частини вермахту. Це був дев'ятий матч команди «Старт», що, як і попередні, закінчився перемогою київських футболістів. Відповідно до вигаданої радянською пропагандою інформації, футболістів одразу після матчу було розстріляно у Бабиному Яру. Насправді спортсменів ув'язнили в Сирецькому концтаборі, де 24 лютого 1943 трьох із них (О.Клименка, І. Кузьменка, М. Трусевича) розстріляли як заручників за дії київських підпільників, М. Коротких загинув у гестапо.
Стела з горельєфним зображенням чотирьох постатей складена з трьох скріплених між собою по вертикалі блоків сірого граніту, на низькому стилобаті з того ж матеріалу. Загальний силует стели – неправильної, але цільної форми, об'єми якої лише біля основи здобувають чітку прямокутну в плані симетричність. Автори відтворили драматичну мить зустрічі спортсменів зі смертю. Висічені у граніті чотири фігури викликають відчуття приреченості й водночас нескореності. Композиційним центром групи постає футболіст, який підтримує товаришів. Саме в цьому образі втілено героїзм і безстрашність людини в мить прощання з життям. Пірамідоподібний характер скульптурної композиції зумовив наростання не тільки руху, а й пластичних мас. Центральна постать більша й вища за інші й надає групі певного руху. В образі спортсмена, який стоїть ліворуч, простежується спадний ритм, уповільнення руху вже підкошеної кулею людини. На окремому гранітному блоці поряд зі стелою викарбувано віршовані рядки:
«За наше сьогодні прекрасне Вони полягли у двобої,
В віках ваша слава не згасне, Безстрашні спортсмени-герої.»
Нижче викарбувано присвятний напис, імена авторів й дату відкриття пам'ятного знака [1687].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу
-
Головне Спортивне Поле, 1932– 36
Грушевського, 3
-
Стадіону «Динамо» Комплекс, Головний Вхід, 1936 (архіт.). З південного заходу, на перетині вул. М. Грушевського та Петрівської алеї.
Грушевського, 3
-
Пам'ятник Лобановському В. В., 2003
Грушевського, 3
-
Ресторан «Динамо», 1932–34
Грушевського, 3